Економіка України входить у фазу повільного відновлення: НБУ погіршив прогноз на 2026 рік

Після короткого періоду стабілізації українська економіка знову стикається з тиском війни, інфляції та нестачі внутрішніх ресурсів



Українська економіка у 2026 році втратить темп, який ще наприкінці минулого року вважався реалістичним сценарієм відновлення. Національний банк переглянув прогноз зростання ВВП до 1,3%, фактично визнавши: країна входить у фазу повільної, виснажливої стабілізації, де навіть мінімальне економічне зростання залежить не стільки від внутрішньої динаміки, скільки від війни, зовнішнього фінансування та стійкості енергосистеми.

Перші місяці року показали, наскільки вразливою залишається економічна конструкція України. Холодна зима, нові удари по енергетичній інфраструктурі, перебої в логістиці та затримки міжнародної допомоги знову повернули країну до режиму кризового реагування. Реальний ВВП у першому кварталі скоротився на 0,5% у річному вимірі — сигнал, який для фінансової системи став важливішим за будь-які формальні прогнози.

Ще кілька місяців тому базовий сценарій передбачав помірне прискорення економічної активності. Тепер регулятор визнає: ресурс швидкого відновлення майже вичерпано. За попереднім аналізом «Дейком», економіка України дедалі більше переходить у модель «воєнного утримання», де ключове завдання полягає вже не у зростанні, а у збереженні базової макрофінансової стабільності.

Сама структура нинішнього уповільнення показова. Промисловість працює нерівномірно через дефіцит електроенергії та дорожчу логістику. Аграрний сектор залежить від погодних умов і вартості експорту. Бізнес обмежує інвестиції через воєнні ризики, а споживчий ринок стримується високими цінами та невизначеністю щодо доходів населення. Навіть ті сектори, які демонстрували адаптацію у 2024–2025 роках, тепер стикаються з виснаженням резервів.

Окремим фактором тиску стає інфляція. Після періоду відносного уповільнення ціни знову почали прискорюватися. У березні інфляція сягнула 7,9%, а до кінця року може піднятися до 9,4%. Для української економіки це означає не лише подорожчання товарів, а й поступове погіршення споживчих очікувань, девальваційний тиск та зростання витрат бізнесу.

Причини нового інфляційного циклу мають одночасно зовнішній і внутрішній характер. Атаки на енергетику підвищують собівартість виробництва, подорожчання нафти через нестабільність на Близькому Сході збільшує ціни на пальне, а ослаблення гривні переноситься у вартість імпортних товарів. Додатково економіку розігріває ринок праці: дефіцит кадрів штовхає зарплати вгору швидше, ніж зростає продуктивність.

Саме тому Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 15%, сигналізуючи ринку, що боротьба з інфляцією стає головним пріоритетом монетарної політики. Регулятор фактично залишає за собою право й надалі утримувати жорсткі фінансові умови, навіть попри слабке економічне зростання. Для бізнесу це означає дорогі кредити та обмежений доступ до фінансування, для населення — дорожчі позики та стриманіший споживчий попит.

Водночас головна особливість нинішнього прогнозу НБУ полягає не у ставці чи цифрах інфляції. Найважливіше — це повна залежність державних фінансів від міжнародної підтримки. У 2026 році Україна очікує понад 53 млрд доларів зовнішньої допомоги. У наступні два роки — ще десятки мільярдів від ЄС, МВФ, країн G7 та інших партнерів.

Фактично міжнародне фінансування стало окремим фундаментом української економіки. Воно дозволяє покривати бюджетний дефіцит, підтримувати соціальні виплати, фінансувати оборону та утримувати валютні резерви на рівні 60–67 млрд доларів. Без цього ресурсу уряд був би змушений або різко скорочувати видатки, або запускати емісію грошей із новим витком інфляції.

У цьому і полягає головний парадокс нинішньої економічної моделі. Макрофінансова стабільність України значною мірою залежить не від внутрішнього економічного циклу, а від регулярності зовнішніх траншів. Будь-яка затримка допомоги миттєво створює тиск на курс гривні, бюджет та валютний ринок.

На цьому тлі політика «керованої гнучкості» курсу фактично перетворюється на режим постійного балансування. НБУ продовжить валютні інтервенції, стримуючи різкі коливання гривні, однак можливості такого контролю прямо залежать від обсягів резервів і стабільності зовнішнього фінансування.

Попри стриманий прогноз на 2026 рік, Нацбанк усе ж очікує поступового прискорення економіки у 2027–2028 роках — до 2,8–3,7%. Розрахунок базується на кількох ключових факторах: частковому відновленні енергосистеми, зростанні інвестицій, поверненні частини мігрантів та стабілізації аграрного виробництва.

Проте навіть ці цифри свідчать не про швидке відновлення, а радше про довгий період повільної реконструкції. Українська економіка входить у фазу, де головним ресурсом стає не швидкість зростання, а здатність витримувати затяжний тиск війни, інфляції та фінансової залежності від зовнішнього світу.


Ця новина була опублікована у розділі: Економіка, Фінанси, Думка, Аналітика, із заголовком: "Економіка України входить у фазу повільного відновлення: НБУ погіршив прогноз на 2026 рік".

Матеріал підготував(-ла): Леся Лебідь

Новину опубліковано: 11 травня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Чому розмова з незнайомцем може зробити вас щасливішими: несподіваний секрет сучасної психології, який змінює все

Сучасні дослідження Психологія доводять: короткі випадкові розмови з незнайомими людьми значно підвищують рівень щастя, зменшують відчуття самотності та формують глибше відчуття зв’язку з суспільством, навіть у інтровертів.

Путін заявив, що «Орєшнік» навмисно не влучав у цілі, але навіть росіяни засумнівалися: що сталося

Заява Володимира Путіна про те, що ракети «Орєшнік» використовувалися не для ураження об’єктів, а для перевірки своїх характеристик, викликала хвилю критики серед російських військових блогерів. Багато хто вважає, що таким чином Кремль намагається пояснити відсутність помітних результатів після

Росія готує військовий плацдарм біля кордонів НАТО: нові бази зможуть прийняти понад 100 тисяч солдатів

Супутникові знімки показали масштабне розширення російської військової інфраструктури поблизу кордонів країн НАТО. Експерти та військові попереджають, що після завершення активної фази війни проти України Росія може перекинути до регіону понад 100 тисяч військовослужбовців.

Україна обігнала частину країн ЄС за зарядками для електромобілів: як це сталося і чому є важливий нюанс

Кількість електрозарядних станцій в Україні зросла більш ніж утричі за кілька років, і країна вже випереджає окремі держави ЄС. Водночас експерти зазначають: розвиток інфраструктури поки не встигає за стрімким зростанням кількості електромобілів.

Таємниці Запорізької Січі, про які не розповідають у школі: як насправді жили українські козаки

Запорізька Січ давно стала символом свободи, мужності та боротьби за незалежність. Проте за романтичним образом козаків приховується набагато складніший і цікавіший світ. Тут діяли власні закони, панувала особлива демократія, а репутація людини важила більше за будь-які документи.

Ринок праці України «викривлений на 100%»: економісти попереджають про глибший кадровий дефіцит, ніж показує статистика

Український ринок праці може бути значно більш напруженим, ніж це відображають офіційні цифри. Економісти заявляють про серйозне викривлення статистики безробіття, яке не лише спотворює реальну картину зайнятості, а й приховує масштабний дефіцит робочої сили, що вже впливає на бізнес, зарплати та

Європейські новини:

Туск висунув умову Україні на шляху до ЄС: що може змінити майбутнє відносин Києва та Варшави

Польща підтвердила підтримку євроінтеграції України, але водночас чітко окреслила межі цієї підтримки. Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що Варшава не блокуватиме переговори про вступ України до ЄС, однак наголосив: жодних особливих умов чи привілеїв Київ не отримає. На цьому тлі загострилися

У Німеччині різко зросла кількість українців призовного віку: скільки їх зараз і що пропонує ЄС

За останні 16 місяців у Німеччині суттєво збільшилася кількість українських чоловіків призовного віку. На тлі цього в Євросоюзі обговорюють можливі зміни правил тимчасового захисту для частини українських громадян.

Зеленського можуть позбавити найвищої нагороди Польщі: Навроцький поки не ухвалив остаточного рішення

Президент Польщі Кароль Навроцький поки що не визначився, чи позбавляти президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди країни. Питання вже розглянув Капітул ордена, однак остаточне рішення глава польської держави обіцяє ухвалити пізніше.