Єврейські демократи Сенату вимагають від Трампа пояснень щодо тиску на університети під прикриттям боротьби з антисемітизмом

Чак Шумер, Річард Блюменталь, Джекі Розен, Адам Шифф і Браян Шатц у листі до президента США закликали розкрити мотиви призупинення федерального фінансування Гарварду та інших вишів, які адміністрація Трампа звинувачує в дискримінації та антисемітизмі.



У другій половині квітня група єврейських демократів у Сенаті США різко відреагувала на останні ініціативи адміністрації Дональда Трампа щодо університетів. Під приводом боротьби з антисемітизмом у вишах Білий дім розпочав масштабний пресинг, зокрема анонсував припинення багатомільярдного фінансування для Гарвардського університету. У відкритому листі вони назвали такі кроки «широкомасштабними й позаконними атаками» на освіту та академічну спільноту.

Після хвилі антисемітських інцидентів на американських кампусах, пов’язаних із загостренням ізраїльсько-палестинського конфлікту, адміністрація Трампа створила урядову «робочу групу» з протидії антисемітизму. Однак останні дії цієї групи викликали критику навіть серед прихильників жорсткої позиції проти дискримінації.

  • Замороження грантів. Гарвард отримує понад 2 млрд дол. щороку на дослідження — від медицини до інженерії. Адміністрація оголосила про розслідування університету за нібито дискримінацію єврейських студентів.
  • Погроза позбавлення статусу 501(c)(3). Міністерство юстиції розглядало питання про скасування податкових пільг для Гарварду та інших навчальних закладів.
  • Широкий пресинг. Аналогічні листи із запитами про переатестацію надсилалися десяткам вишів, включно з приватними й державними університетами в різних штатах.

Критики адміністрації переконані, що під соусом боротьби з антисемітизмом відбувається політична розправа із критиками Трампа та закладення нових інструментів контролю над академічними інституціями.

У відкритому зверненні до президента від 24 квітня підписалися п’ять сенаторів-демократів:

  • Чак Шумер (Chuck Schumer), лідер меншості в Сенаті від Нью-Йорка;
  • Річард Блюменталь (Richard Blumenthal) з Коннектикуту;
  • Джекі Розен (Jacky Rosen) з Невади;
  • Адам Шифф (Adam Schiff) з Каліфорнії;
  • Браян Шатц (Brian Schatz) з Гаваїв.

У листі вони висловили стурбованість, що:

“… ваші «широкі та позаконні» атаки на університети під виглядом боротьби з антисемітизмом використовуються як передвиборча зброя проти тих, хто не поділяє ваших поглядів.”

Демократи зажадали відповісти на вісім ключових питань до 30 квітня:

  1. Критерії відбору інституцій, до яких застосовано санкції?
  2. Які конкретні інциденти антисемітизму стали підставою для розслідування Гарварду?
  3. Які дії щодо інших університетів плануються невдовзі?
  4. Чи оцінювали наслідки згортання фінансування для наукових програм (наприклад, медичних досліджень)?
  5. На яких юридичних підставах запроваджуються обмеження в обхід Конгресу?
  6. Чи використовуються імміграційні інструменти проти студентів за участь у протестах, які адміністрація вважає антисемітськими?
  7. Чи передбачені консультації з керівництвом університетів перед застосуванням санкцій?
  8. Які гарантії безпеки для єврейських студентів** у середньостроковій перспективі?

Кожен із підписантів вже самостійно звертався до керівництва вишів після терактів 7 жовтня 2023 року, вимагаючи жорсткішої реакції на антис емітські прояви:

  • Чак Шумер виступив із промовою в Сенаті, де застерігав про підсвідомі симпатії до антисемітизму під маскою «соціальної справедливості».
  • Адам Шифф неодноразово публічно наголошував на необхідності «нульової толерантності» до цькування євреїв на кампусах.

Попри це, дії адміністрації, на їхню думку, створюють зворотний ефект — посилюють напруженість та підривають довіру єврейських студентів до університетів як безпечного середовища.

У відповідь на політику Білого дому понад 220 президентів і деканів коледжів і університетів США випустили спільну заяву, у якій засудили спроби обмежити автономію вищої освіти. Вони назвали такі кроки «неприйнятними й контрпродуктивними» та закликали адміністрацію переглянути підхід.

Окремо триває судова суперечка: Гарвард подав позов до федерального суду, вимагаючи скасувати рішення про замороження понад 2 млрд дол. грантів та зберегти свій податковий статус.

Якщо адміністрація Трампа проігнорує лист єврейських демократів, вона ризикує:

  • Втратити підтримку впливових освітян і демократів у Конгресі.
  • Поглибити розкол між єврейською громадою та владою, що може спровокувати новий спалах протестів.
  • Послабити міжнародний імідж США як захисника академічних свобод і прав людини.

Натомість різка відповідь Капітолію може змусити Білий дім надати офіційні роз’яснення або відкликати окремі директиви, аби зберегти критично важливу підтримку серед поміркованих виборців.

Лист єврейських демократів до президента Трампа став потужним сигналом: у США готові захищати університети від політичного тиску, навіть коли йдеться про справжню загрозу антисемітизму. Питання, що поставили Чак Шумер та його колеги, торкаються не лише Гарварду чи конкретних інцидентів — йдеться про баланс між безпекою студентів і збереженням автономії академічних інституцій.

Чи отримає Сенат вичерпні відповіді до заявленого дедлайну — покаже час. Але вже зараз ясно, що демократи з ідентичністю як євреїв приборкуватися не збираються й відстоюватимуть свій голос у боротьбі за верховенство закону та свободу думки на території найбільш впливових американських університетів.


Ця новина була опублікована у розділі: Сполучені Штати, Освіта, із заголовком: "Єврейські демократи Сенату вимагають від Трампа пояснень щодо тиску на університети під прикриттям боротьби з антисемітизмом".

Матеріал підготував(-ла): Тетяна Федорів

Новину опубліковано: 25 квітня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.

Після крісла головнокомандувача — в докторантуру: що тепер робить Сирський

Після звільнення з посади головнокомандувача Олександр Сирський не залишив військову службу: він пройшов ВЛК, вступив до докторантури та готує докторську дисертацію.

Польща відвертається від України? Журналіст назвав причини різкої зміни ставлення

Ще кілька років тому поляки масово допомагали українцям, а тепер понад половина суспільства виступає проти прийому біженців. Що стало причиною такого розвороту та кому вигідний конфлікт між Києвом і Варшавою.

Парадокс цін в Україні: чому блокада портів поки стримує подорожчання продуктів

Українці можуть зіткнутися з новою хвилею зміни цін уже восени: експерт пояснив, чому проблеми з експортом агропродукції зараз несподівано працюють на користь внутрішнього ринку.

$3000 за «студентський квиток»: на Волині доцент потрапив під слідство через вступ військовозобов’язаних

Викладача підозрюють у тому, що він обіцяв за $3000 посприяти вступу двох військовозобов’язаних чоловіків на денну форму навчання. Його затримали під час отримання грошей.

Після 50 років сніданок змінює правила гри: вчені назвали продукти, які варто їсти вранці

З віком організм інакше реагує на їжу, а потреба в білку та клітковині стає особливо важливою. Експерти пояснили, коли снідати та що покласти на тарілку.

Європейські новини:

Угорщина різко розвертається від Москви: що стоїть за новою політикою Будапешта

Уряд Угорщини вперше офіційно назвав дії Росії загрозою для країни, Європи та світового порядку. Будапешт також визнав право України на самооборону та переглядає ключові домовленості з РФ.

Британія готується до найгіршого: Лондон різко прискорив підготовку населення до великої війни

Влада Великої Британії закликає громадян готувати запаси води, їжі та необхідних речей, а військові попереджають про найсерйозніші загрози для країни з часів Холодної війни.

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.