Тисячі українських біженців у Польщі можуть залишитися без житла: нові правила поставили людей перед складним вибором

Польща змінила умови проживання для українських біженців, і тепер багатьом доведеться самостійно оплачувати оренду або шукати нове житло. Найбільше занепокоєння викликає доля літніх людей, осіб з інвалідністю та багатодітних сімей, які можуть опинитися без належної підтримки.



У Польщі набули чинності нові правила, які змінюють умови проживання для частини українських біженців. Відтепер багато людей більше не зможуть безкоштовно проживати у центрах тимчасового розміщення й повинні будуть або самостійно оплачувати оренду житла, або знайти інше місце для проживання.

Найбільший удар ці зміни можуть завдати найбільш уразливим категоріям людей — пенсіонерам, особам з інвалідністю та тим, хто через стан здоров'я чи сімейні обставини не має можливості працювати. Саме вони сьогодні опинилися перед найбільшою невизначеністю.

«Ми не знаємо, що робити»

Одним із тих, кого безпосередньо торкнулися нові правила, став 74-річний Костянтин Костецький.

Разом із дружиною Вірою, якій 70 років, він залишив Куп'янськ після восьми місяців життя під російською окупацією. Подружжя знайшло прихисток у центрі для українських біженців у польському місті Гожув-Велькопольський, де проживає вже тривалий час.

Однак тепер їхнє майбутнє знову опинилося під питанням.

За словами чоловіка, родина не має жодного чіткого плану на випадок виселення.

Він зазначає, що молодші українці можуть знайти роботу, орендувати квартиру та поступово облаштувати нове життя, тоді як людям похилого віку зробити це значно складніше.

Подружжя отримує українські пенсії, однак їхній загальний дохід становить приблизно 800 польських злотих на місяць. Цієї суми недостатньо навіть для оплати оренди житла, не кажучи вже про інші необхідні витрати.

Найбільше ризикують літні люди та особи з інвалідністю

У центрі тимчасового проживання, де мешкає подружжя, наразі перебувають близько 70 літніх українців.

Керівник закладу Лес Гондор заявив, що не готовий залишити цих людей без допомоги.

За його словами, серед українців є багато тих, хто працює, сплачує податки та повністю забезпечує себе самостійно. Водночас існують категорії людей, які фізично не можуть працювати й потребують підтримки.

Він наголосив, що не може погодитися з тим, щоб людей похилого віку чи осіб з інвалідністю просто залишили без житла. Якщо виникне така необхідність, керівництво центру намагатиметься й надалі допомагати найбільш уразливим мешканцям.

Із труднощами стикаються навіть ті, хто працює

Проблеми виникають не лише у пенсіонерів.

30-річна українка Юлія Ахаркова разом із чоловіком виховує шістьох дітей і нині очікує народження сьомої дитини.

Обидва дорослих працюють у Польщі та готові самостійно оплачувати оренду житла. Проте знайти квартиру для великої родини виявилося надзвичайно складно.

За словами жінки, після того як власники житла дізнаються, що потенційні орендарі є українцями, частина з них відмовляється продовжувати розмову. Ситуація ще більше ускладнюється, коли мова заходить про велику кількість дітей у сім'ї.

Таким чином навіть фінансова готовність оплачувати житло не завжди гарантує можливість знайти квартиру.

Чому Польща змінила умови підтримки

Польська влада пояснює нововведення необхідністю оптимізувати державні витрати.

За оцінками, із початку повномасштабної війни польські платники податків уже спрямували близько 40 мільярдів злотих на підтримку українських громадян, які були змушені залишити свої домівки.

Саме тому уряд поступово змінює підхід до системи допомоги, стимулюючи тих, хто має можливість працювати, переходити до самостійного забезпечення житлом.

Водночас для окремих категорій людей реалізація такого підходу може стати серйозним викликом.

Експерти говорять і про політичний фактор

Деякі аналітики вважають, що рішення пов'язане не лише з економічними причинами.

Останнім часом між Києвом і Варшавою виникали дискусії щодо окремих питань двосторонніх відносин, зокрема аграрної політики, історичної пам'яті та європейської інтеграції України.

На цьому тлі, як зазначають експерти, у частини польського суспільства ставлення до українських біженців стало менш позитивним, ніж у перші роки після початку повномасштабної війни.

Водночас більшість польських політиків наголошує, що підтримка України залишається одним із пріоритетів зовнішньої політики країни.

Польща залишається одним із ключових партнерів України

Попри зміну правил проживання, Польща продовжує залишатися однією з держав, які надали Україні найбільшу допомогу після початку повномасштабного вторгнення Росії.

Країна прийняла близько мільйона українських громадян, які були змушені виїхати через бойові дії, забезпечила гуманітарну підтримку, відкрила доступ до освіти, медицини та ринку праці, а також продовжує надавати Україні значну військову допомогу.

Однак нові правила демонструють, що система підтримки поступово переходить до нового етапу. Для багатьох українців це означатиме необхідність швидше інтегруватися у польське суспільство та самостійно вирішувати житлове питання. Водночас для людей похилого віку, осіб з інвалідністю та багатодітних сімей питання подальшого проживання залишається відкритим, а їхня доля значною мірою залежатиме від рішень місцевої влади, благодійних організацій та програм соціальної підтримки.


Ця новина була опублікована у розділі: Європа, Суспільство, Влада, Політика, із заголовком: "Тисячі українських біженців у Польщі можуть залишитися без житла: нові правила поставили людей перед складним вибором".

Матеріал підготував(-ла): Вікторія Бур

Новину опубліковано: 03 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Українці у США можуть залишитися без права на роботу: суд ухвалив важливе рішення, але час спливає

Федеральний суд США тимчасово зупинив скорочення термінів дозволів на роботу для українців із TPS, але захист діє лише до 18 жовтня 2026 року.

«За пів року не просунулися навіть на пів кроку»: військова омбудсменка різко розкритикувала реформу мобілізації

Ольга Решетилова заявила, що за час роботи Михайла Федорова та Дениса Шмигаля в Міноборони реформа ТЦК фактично не зрушила з місця, попри численні наради та підготовлені пропозиції.

Іспанія охоплена масштабними пожежами: 80 тисяч людей евакуйовані або змушені ховатися у домівках через вогонь

Найгірші лісові пожежі в історії регіону навколо Мадрида спричинили масштабні евакуації, погіршення якості повітря та залучення військових підрозділів до боротьби зі стихією.

Три Спаси 2026: коли святкувати Медовий, Яблучний і Хлібний за новим календарем та які традиції збереглися донині

У серпні українці відзначатимуть три давні свята, що поєднують християнські та народні традиції. Розповідаємо, на які дати припадають Спаси у 2026 році, що освячують у храмах і яких звичаїв дотримувалися наші предки.

Удар, що забрав життя за кермом: у Сумах російський реактивний дрон вбив трьох працівників "Нової пошти"

Реактивний безпілотник влучив у цивільний об'єкт у Сумах, де працювали люди. Загинули троє водіїв "Нової пошти", а рятувальна операція ускладнювалася через загрозу повторних ударів.

Що таке IMEI-номер смартфона і чому його рекомендують записати заздалегідь

Кожен смартфон із підтримкою мобільного зв’язку має унікальний 15-значний ідентифікатор — IMEI (International Mobile Equipment Identity). Цей номер можна порівняти з ідентифікаційним кодом людини: він присвоюється конкретному пристрою один раз і залишається незмінним протягом усього терміну його

Європейські новини:

«Втома від війни не може бути відповіддю»: глава Міноборони Польщі відреагував на удар РФ по Києву

Владислав Косіняк-Камиш заявив, що вільний світ має посилити підтримку України та проявити ще більшу рішучість після нічної балістичної атаки на Київ.

«На війні заробляють шалені гроші»: прем’єр Латвії жорстко розкритикував окремі країни ЄС

Прем’єр-міністр Латвії заявив, що частина європейських держав ставить економічні інтереси вище за припинення війни. За його словами, блокування нового пакета санкцій проти Росії фактично допомагає фінансувати її військові дії та коштує Україні людських життів.

У ЄС зробили заяву після нового порушення повітряного простору Румунії дроном: "Безпека країни — це безпека Європи"

Глава Європейської ради Антоніу Кошта висловив підтримку Румунії після чергового інциденту з безпілотником, який залетів у повітряний простір країни та був збитий румунськими військовими. У ЄС наголосили на необхідності посилення захисту східного кордону Європи.