“Ніхто не диктуватиме, кого шанувати”: Зеленський пропонує створити Національний пантеон України — що це змінить

Президент вніс до Ради законопроєкт про Український національний пантеон — простір пам’яті видатних українців, який має сформувати єдину історичну ідентичність країни.



У День Конституції України з’явилася ініціатива, яка може стати одним із наймасштабніших проєктів у сфері національної пам’яті. Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про створення Українського національного пантеону — спеціального меморіального комплексу, який має об’єднати пам’ять про визначних українців різних епох.

Ідея полягає не лише у створенні нового пам’ятного місця в Києві, а у формуванні цілісної державної системи вшанування людей, які зробили ключовий внесок у розвиток України — від боротьби за незалежність до науки, культури та державотворення.

Питання історичної пам’яті як питання суверенітету

У своєму зверненні Володимир Зеленський наголосив, що Україна повинна самостійно визначати, кого вважати своїми героями, і не дозволяти нікому впливати на це рішення. За його словами, повага до власної історії та свобода вибору історичних орієнтирів є частиною державного суверенітету.

Глава Офісу президента Кирило Буданов також підтримав цю позицію, зазначивши, що українці мають самі вирішувати, які історичні постаті є символами національної пам’яті, які події відзначати та яку історію вивчати. На його думку, це є частиною боротьби за власну ідентичність і незалежність.

Що передбачає законопроєкт

Згідно з документом, Український національний пантеон має стати загальнодоступним меморіальним комплексом у Києві, який виконуватиме функцію державного простору пам’яті.

У пантеоні планується вшанування:

глав держав і прирівняних до них осіб різних періодів;

президентів України та військового керівництва;

людей, які зробили винятковий внесок у здобуття та розвиток незалежності;

діячів культури, науки, мистецтва, спорту;

лауреатів міжнародних відзнак, зокрема Нобелівської премії.

Окремо визначено і критерії виключення: у пантеоні не можуть бути вшановані особи, засуджені за злочини проти національної безпеки чи миру.

Організація та фінансування

Реалізацію проєкту, згідно із законопроєктом, має координувати Кабінет Міністрів України. Саме уряд відповідатиме за будівництво, утримання та охорону комплексу.

Передбачається, що проєктування пантеону відбуватиметься на основі відкритого архітектурного конкурсу, що має забезпечити прозорість та якість реалізації.

Фінансування будівництва та подальшого утримання планують здійснювати з державного бюджету.

Не просто меморіал, а простір формування ідентичності

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що його мета — не лише створення меморіального комплексу, а й формування спільної національної та громадянської ідентичності.

Йдеться про створення простору, який:

об’єднає історичну пам’ять різних епох;

підкреслить безперервність української історії;

допоможе сформувати спільне розуміння національних символів;

сприятиме консолідації суспільства.

Фактично пантеон розглядається як інструмент державної політики пам’яті.

Чому ця тема викликає суспільний інтерес

Питання історичної пам’яті завжди є чутливим, адже воно пов’язане не лише з минулим, а й із тим, як суспільство бачить себе сьогодні.

Прихильники ініціативи вважають, що держава має мати чітко визначений простір вшанування видатних особистостей, який би об’єднував суспільство навколо спільних історичних орієнтирів.

Водночас подібні проєкти часто стають предметом дискусій щодо критеріїв відбору постатей і ризиків політизації історичної пам’яті.

Підсумок: спроба створити єдиний простір національної пам’яті

Законопроєкт про Український національний пантеон — це спроба систематизувати державну політику пам’яті та створити символічний простір, де будуть вшановані ключові постаті української історії.

У разі ухвалення документу Україна може отримати не просто новий меморіальний комплекс у столиці, а масштабний державний інструмент формування історичної пам’яті та національної ідентичності, який матиме довгостроковий вплив на суспільну свідомість.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Влада, Історія, Культура, із заголовком: "“Ніхто не диктуватиме, кого шанувати”: Зеленський пропонує створити Національний пантеон України — що це змінить".

Матеріал підготував(-ла): Давид Філатов

Новину опубліковано: 28 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Іспанія охоплена масштабними пожежами: 80 тисяч людей евакуйовані або змушені ховатися у домівках через вогонь

Найгірші лісові пожежі в історії регіону навколо Мадрида спричинили масштабні евакуації, погіршення якості повітря та залучення військових підрозділів до боротьби зі стихією.

Три Спаси 2026: коли святкувати Медовий, Яблучний і Хлібний за новим календарем та які традиції збереглися донині

У серпні українці відзначатимуть три давні свята, що поєднують християнські та народні традиції. Розповідаємо, на які дати припадають Спаси у 2026 році, що освячують у храмах і яких звичаїв дотримувалися наші предки.

Удар, що забрав життя за кермом: у Сумах російський реактивний дрон вбив трьох працівників "Нової пошти"

Реактивний безпілотник влучив у цивільний об'єкт у Сумах, де працювали люди. Загинули троє водіїв "Нової пошти", а рятувальна операція ускладнювалася через загрозу повторних ударів.

Що таке IMEI-номер смартфона і чому його рекомендують записати заздалегідь

Кожен смартфон із підтримкою мобільного зв’язку має унікальний 15-значний ідентифікатор — IMEI (International Mobile Equipment Identity). Цей номер можна порівняти з ідентифікаційним кодом людини: він присвоюється конкретному пристрою один раз і залишається незмінним протягом усього терміну його

Стрілянина в Ужгородському лісі: поліція провела спецоперацію та затримала озброєного чоловіка

У Шахтинському лісовому масиві пролунали постріли, після чого правоохоронці перекрили район і розпочали пошуки. Під час затримання у чоловіка вилучили бойовий пістолет.

Садовий розкрив, що спровокувало сутички з ТЦК у Львові: мер назвав головну причину масових заворушень

Міський голова Львова заявив, що конфлікт почався після поширення неправдивої інформації. За його словами, фейки швидко розпалили натовп, а ситуацію використали в інформаційному просторі.

Європейські новини:

«На війні заробляють шалені гроші»: прем’єр Латвії жорстко розкритикував окремі країни ЄС

Прем’єр-міністр Латвії заявив, що частина європейських держав ставить економічні інтереси вище за припинення війни. За його словами, блокування нового пакета санкцій проти Росії фактично допомагає фінансувати її військові дії та коштує Україні людських життів.

У ЄС зробили заяву після нового порушення повітряного простору Румунії дроном: "Безпека країни — це безпека Європи"

Глава Європейської ради Антоніу Кошта висловив підтримку Румунії після чергового інциденту з безпілотником, який залетів у повітряний простір країни та був збитий румунськими військовими. У ЄС наголосили на необхідності посилення захисту східного кордону Європи.

«До Берліна — лише кілька хвилин»: глава МЗС Німеччини попередив про загрозу російських «Іскандерів»

Йоганн Вадефуль заявив, що ракети, розміщені Росією в Калінінградській області, становлять реальну загрозу для Європи, а Москва продовжує вводити партнерів в оману.