Шок для економіки України: новий кліматичний податок ЄС б’є по металургії у 200 разів сильніше за прогнози — під загрозою мільярди

Механізм CBAM, запроваджений ЄС, уже завдає українській металургії значно більшого удару, ніж очікувала Єврокомісія. Експерти попереджають про ризики втрати виробництва, експорту та до 2,1% ВВП до 2030 року.



Європейський «зелений» механізм, який став економічним шоком

Українська промисловість опинилася перед новим викликом, який вже зараз називають одним із найсерйозніших торговельних бар’єрів останніх років. Йдеться про механізм вуглецевого коригування імпорту — CBAM, який Європейський Союз почав впроваджувати з 1 січня 2026 року.

Його початкова мета була доволі зрозумілою: вирівняти умови конкуренції між європейськими виробниками, які вже сплачують за викиди CO₂, та компаніями з третіх країн. Однак на практиці, як зазначають експерти, механізм почав працювати значно жорсткіше, ніж прогнозувалося.

Аналітик GMK Center, кандидат економічних наук Андрій Глущенко заявляє: фактичний вплив CBAM на Україну виявився приблизно у 200 разів вищим за первинні оцінки Європейської комісії.

Від екологічної політики до торговельного бар’єра

Ідея CBAM спочатку розглядалася як інструмент стимулювання «зеленого переходу» у світовій промисловості. Логіка була простою: якщо виробник забруднює більше — він має платити більше, незалежно від країни походження продукції.

Проте реальність виявилася складнішою. За словами експертів, механізм дедалі більше перетворюється на додатковий фінансовий тиск на експортерів, особливо з країн із менш розвиненими технологіями декарбонізації.

Фактично CBAM діє як прихований податок на виробництво, який безпосередньо впливає на собівартість продукції. Для енергоємних галузей, таких як металургія, це означає суттєве зниження конкурентоспроможності на ринку ЄС.

Українська металургія під ударом

Найбільше наслідки відчуває саме український металургійний сектор. Галузь, яка традиційно є одним із ключових експортерів країни, опинилася в ситуації, коли нові правила ЄС фактично змінюють економіку експорту.

За оцінками GMK Center, потенційні втрати можуть сягнути до 2,1% ВВП України до 2030 року. Це еквівалентно скороченню виробничих потужностей одразу кількох великих металургійних підприємств.

Умови для українських компаній ускладнюються ще й тим, що значна частина інфраструктури постраждала внаслідок війни, а інвестиційні можливості для швидкої модернізації виробництва залишаються обмеженими.

Чому прогнози Єврокомісії не збіглися з реальністю

Коли CBAM лише обговорювався, його потенційний вплив на Україну оцінювали як мінімальний — близько 0,01% ВВП до 2030 року. Саме ці цифри стали підставою для відсутності перехідних виключень для України.

Проте фактичні економічні розрахунки, які зараз озвучують аналітики, демонструють зовсім іншу картину. Різниця між прогнозами та реальністю виявилася настільки великою, що експерти говорять про системну недооцінку ризиків.

Причини цього — складна структура українського експорту, висока енергоємність виробництва та обмежений доступ до технологій декарбонізації, які поки що не стали масовими у світі.

Дискусії в Європі: чи буде окремий режим для України?

Попри жорсткість механізму, в Європейському парламенті вже тривають дискусії щодо можливого спеціального підходу для України. Причина — унікальні умови, в яких працює українська промисловість під час війни.

Йдеться про потенційне тимчасове відтермінування або адаптацію вимог CBAM для українських експортерів. Однак остаточних рішень поки немає, і процес залишається політично чутливим.

Паралельно український уряд веде переговори з Європейською комісією щодо можливих послаблень або перехідного періоду, який дозволив би бізнесу адаптуватися до нових правил.

Бізнес попереджає про ланцюгову реакцію

Українські промислові компанії попереджають: якщо CBAM буде діяти разом із новими квотами ЄС без винятків для України, це може призвести до системного скорочення експорту.

У такому сценарії під ударом опиняться не лише металургійні підприємства, а й суміжні галузі — транспорт, енергетика та машинобудування. Це може спричинити скорочення валютних надходжень та тиск на національну економіку загалом.

Фактично йдеться про ризик структурного ослаблення одного з ключових секторів українського експорту, який десятиліттями забезпечував стабільний приплив валюти.

Висновок: екологія чи нова економічна реальність?

CBAM задумувався як інструмент «зеленого переходу» та боротьби зі змінами клімату. Однак для країн із трансформаційною економікою він дедалі більше виглядає як новий тип торговельного бар’єра.

Для України ситуація ускладнюється ще й воєнним фактором, який обмежує можливості швидкої модернізації промисловості.

У результаті країна опиняється перед складним вибором: або прискорена адаптація до нових екологічних стандартів, або поступова втрата частини експортних ринків.

І саме від того, які рішення будуть ухвалені найближчим часом у Києві та Брюсселі, залежить, чи стане CBAM інструментом модернізації — чи фактором довгострокового економічного тиску.


Ця новина була опублікована у розділі: Екологія, Економіка, Клімат, із заголовком: "Шок для економіки України: новий кліматичний податок ЄС б’є по металургії у 200 разів сильніше за прогнози — під загрозою мільярди".

Матеріал підготував(-ла): Катерина Палій

Новину опубліковано: 29 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Іспанія охоплена масштабними пожежами: 80 тисяч людей евакуйовані або змушені ховатися у домівках через вогонь

Найгірші лісові пожежі в історії регіону навколо Мадрида спричинили масштабні евакуації, погіршення якості повітря та залучення військових підрозділів до боротьби зі стихією.

Три Спаси 2026: коли святкувати Медовий, Яблучний і Хлібний за новим календарем та які традиції збереглися донині

У серпні українці відзначатимуть три давні свята, що поєднують християнські та народні традиції. Розповідаємо, на які дати припадають Спаси у 2026 році, що освячують у храмах і яких звичаїв дотримувалися наші предки.

Удар, що забрав життя за кермом: у Сумах російський реактивний дрон вбив трьох працівників "Нової пошти"

Реактивний безпілотник влучив у цивільний об'єкт у Сумах, де працювали люди. Загинули троє водіїв "Нової пошти", а рятувальна операція ускладнювалася через загрозу повторних ударів.

Що таке IMEI-номер смартфона і чому його рекомендують записати заздалегідь

Кожен смартфон із підтримкою мобільного зв’язку має унікальний 15-значний ідентифікатор — IMEI (International Mobile Equipment Identity). Цей номер можна порівняти з ідентифікаційним кодом людини: він присвоюється конкретному пристрою один раз і залишається незмінним протягом усього терміну його

Стрілянина в Ужгородському лісі: поліція провела спецоперацію та затримала озброєного чоловіка

У Шахтинському лісовому масиві пролунали постріли, після чого правоохоронці перекрили район і розпочали пошуки. Під час затримання у чоловіка вилучили бойовий пістолет.

Садовий розкрив, що спровокувало сутички з ТЦК у Львові: мер назвав головну причину масових заворушень

Міський голова Львова заявив, що конфлікт почався після поширення неправдивої інформації. За його словами, фейки швидко розпалили натовп, а ситуацію використали в інформаційному просторі.

Європейські новини:

«На війні заробляють шалені гроші»: прем’єр Латвії жорстко розкритикував окремі країни ЄС

Прем’єр-міністр Латвії заявив, що частина європейських держав ставить економічні інтереси вище за припинення війни. За його словами, блокування нового пакета санкцій проти Росії фактично допомагає фінансувати її військові дії та коштує Україні людських життів.

У ЄС зробили заяву після нового порушення повітряного простору Румунії дроном: "Безпека країни — це безпека Європи"

Глава Європейської ради Антоніу Кошта висловив підтримку Румунії після чергового інциденту з безпілотником, який залетів у повітряний простір країни та був збитий румунськими військовими. У ЄС наголосили на необхідності посилення захисту східного кордону Європи.

«До Берліна — лише кілька хвилин»: глава МЗС Німеччини попередив про загрозу російських «Іскандерів»

Йоганн Вадефуль заявив, що ракети, розміщені Росією в Калінінградській області, становлять реальну загрозу для Європи, а Москва продовжує вводити партнерів в оману.