Україна розширює дипломатичну мережу в Африці: допомога біженцям, зерно та навчання військових

Київ відкрив вже вісім нових посольств у Африці з 2022 року, підсилюючи боротьбу з Росією через продовольчу та безпекову дипломатію, поєднуючи продовольчу допомогу з навчанням армій регіону до боротьби з російськими впливами.



На заході континенту, в столиці Мавританії Нуакшоті, українські дипломати організували доставку майже двох тисяч тонн зерна в табір Мбера, де перебувають сотні тисяч малійських біженців, втікаючи від конфлікту, який Росія підтримує своїми найманцями та військовими радниками.

Зернова допомога розповсюджується через Всесвітню продовольчу програму під егідою ЄС і США, та демонструє, що Україна залишається щонайменше одним із гарантів продовольчої безпеки світу.

Така підтримка спрямована не лише на пом’якшення наслідків гуманітарної кризи, але й на контрпропаганду російської ініціативи Food from Russia, що активно лобіює Кремль у країнах Сахеля та Центральної Африки.

Одночасно Київ пропонує навчання військових підрозділів Мавританії в галузі протидії повстанцям і гібридним загрозам. “Україна готова ділитися бойовими технологіями та тактиками, які ми відпрацьовували у війні з Росією, — розповів посол Максим Субх.

— Ми вже провели кілька семінарів із тактичної медицини, розвідки та захисту від безпілотників”. Така допомога сприяє підвищенню безпеки як самої Мавританії, так і сусіднього Малі, де російські приватні військові компанії стали вагомим фактором дестабілізації.

Нова стратегія Києва в Африці передбачає також розвиток торгівлі та інвестицій. Українське агропромислове та машинобудівне обладнання поступово повертається на ринки Ефіопії, Кенії та Нігерії, проте поки що експорт залишається суттєво меншим за довоєнний рівень.

“Ми відкрили посольства в Кот-д’Івуарі та Конго, щоб просувати торгові угоди й модернізацію інфраструктури,” — пояснив Субх. У планах на цей рік — відкриття ще двох місій, зокрема в Судані, де Москва чинить тиск, озброюючи обидві сторони конфлікту.

Протистояти російським медіа-кампаніям допомагає соціальний проєкт “Брама”, що об’єднав кіберполіцію та волонтерів задля блокування дезінформації. Українські фахівці залучають громадян до розпізнавання фейків у соціальних мережах, знижуючи вплив російської пропаганди на місцеві електорати.

Саме дезінформація залишається потужним інструментом Кремля: у багатьох столицях Африки досі переконані, ніби Україна не здатна виконувати основні зобов’язання з поставок зерна на світові ринки.

Найбільший виклик для української дипломатії — конкурентні переваги Росії, що має понад сорок дипломатичних установ у регіоні та значно більший досвід. Та навіть у тих країнах, де уряди спочатку відмовилися засудити вторгнення РФ (наприклад, ПАР), Київ демонстративним візитом Зеленського в квітні цього року здобув увагу та підняв питання постконфліктного відновлення, енергетики й протидії апартеїду.

Попри перші успіхи, українська програма в Африці має значні прогалини: досі немає посольства в Ефіопії при штаб-квартирі Африканського Союзу, — наголошують аналітики. Також стратегія торгівлі переважно зосереджена на Північній Африці, тоді як субсахарські ринки вимагають глибшої регіональної інтеграції. Водночас зусилля з доставки гуманітарної допомоги та навчання армій залишаються найбільш вдалими елементами української дипломатії, що спроможні переконати африканські столиці долучитися до тиску на Кремль і посприяти поверненню миру в Україну.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Африка, Суспільство, із заголовком: "Україна розширює дипломатичну мережу в Африці: допомога біженцям, зерно та навчання військових".

Матеріал підготував(-ла): Валерія Москаленко

Новину опубліковано: 26 червня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Напад із ножем під час доставлення до ТЦК: у Вінниці поранили військового, нападника вже затримали

Черговий інцидент із застосуванням холодної зброї проти представників ТЦК стався на Вінниччині. Чоловік, який перебував у розшуку через порушення військового обліку, поранив військовослужбовця ножем. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а сам нападник уже перебуває під вартою.

У ДТЕК розповіли, якою має стати енергетика України: ставка на нові технології та децентралізацію

Стійкість української енергосистеми в умовах війни залежить від розвитку розподіленої генерації, систем накопичення енергії, цифрових мереж і сучасних технологій управління, вважають у ДТЕК.

Українці у США можуть залишитися без права на роботу: суд ухвалив важливе рішення, але час спливає

Федеральний суд США тимчасово зупинив скорочення термінів дозволів на роботу для українців із TPS, але захист діє лише до 18 жовтня 2026 року.

«За пів року не просунулися навіть на пів кроку»: військова омбудсменка різко розкритикувала реформу мобілізації

Ольга Решетилова заявила, що за час роботи Михайла Федорова та Дениса Шмигаля в Міноборони реформа ТЦК фактично не зрушила з місця, попри численні наради та підготовлені пропозиції.

Іспанія охоплена масштабними пожежами: 80 тисяч людей евакуйовані або змушені ховатися у домівках через вогонь

Найгірші лісові пожежі в історії регіону навколо Мадрида спричинили масштабні евакуації, погіршення якості повітря та залучення військових підрозділів до боротьби зі стихією.

Три Спаси 2026: коли святкувати Медовий, Яблучний і Хлібний за новим календарем та які традиції збереглися донині

У серпні українці відзначатимуть три давні свята, що поєднують християнські та народні традиції. Розповідаємо, на які дати припадають Спаси у 2026 році, що освячують у храмах і яких звичаїв дотримувалися наші предки.

Європейські новини:

«Втома від війни не може бути відповіддю»: глава Міноборони Польщі відреагував на удар РФ по Києву

Владислав Косіняк-Камиш заявив, що вільний світ має посилити підтримку України та проявити ще більшу рішучість після нічної балістичної атаки на Київ.

«На війні заробляють шалені гроші»: прем’єр Латвії жорстко розкритикував окремі країни ЄС

Прем’єр-міністр Латвії заявив, що частина європейських держав ставить економічні інтереси вище за припинення війни. За його словами, блокування нового пакета санкцій проти Росії фактично допомагає фінансувати її військові дії та коштує Україні людських життів.

У ЄС зробили заяву після нового порушення повітряного простору Румунії дроном: "Безпека країни — це безпека Європи"

Глава Європейської ради Антоніу Кошта висловив підтримку Румунії після чергового інциденту з безпілотником, який залетів у повітряний простір країни та був збитий румунськими військовими. У ЄС наголосили на необхідності посилення захисту східного кордону Європи.