Зеленський затвердив нові цілі для далекобійних ударів: Україна посилює тиск на Росію

Президент провів нараду з військовим командуванням, за підсумками якої було оновлено перелік пріоритетних цілей для далекобійних ударів. Головною метою залишається послаблення військового та економічного потенціалу Росії й створення умов для дипломатичного врегулювання війни.



Президент України Володимир Зеленський провів нараду з військовим командуванням, присвячену розвитку програми українських далекобійних ударів. За її результатами було погоджено продовження операцій та оновлено перелік пріоритетних цілей, по яких працюватимуть українські сили.

Про це глава держави повідомив після завершення засідання, наголосивши, що реалізація стратегії далекобійного ураження відбувається відповідно до визначених планів і вже демонструє відчутні результати.

Україна розширює можливості далекобійних ударів

За словами Зеленського, українські засоби далекого ураження вже здатні вражати об'єкти на відстані понад три тисячі кілометрів, а робота над подальшим збільшенням цієї дальності триває.

Президент зазначив, що перевага Росії у вигляді глибокого тилу поступово втрачає своє значення.

«Наявність стратегічної глибини тилу, яка довгий час була російською перевагою, зараз стає для політичного і військового керівництва Росії особливою проблемою», — заявив Зеленський.

За його словами, значна частина російських систем протиповітряної оборони нині змушена прикривати Москву, державні резиденції, Кримський міст і Санкт-Петербург, що ускладнює захист інших регіонів країни.

Українські дрони вже досягають віддалених регіонів

Президент повідомив, що українські безпілотники вже здатні вражати цілі в Уральському регіоні, Сибіру та інших віддалених районах Росії.

За його словами, лише з початку цього року в межах реалізації програми далекобійних ударів було виконано понад тисячу бойових завдань.

Серед уражених об'єктів — підприємства нафтової галузі, військові виробництва та важливі елементи логістичної інфраструктури, які забезпечують функціонування російського військово-промислового комплексу.

Затверджено нові пріоритетні цілі

Одним із головних підсумків наради стало оновлення переліку пріоритетних цілей для майбутніх операцій.

Як зазначив Зеленський, під час визначення таких об'єктів головним критерієм залишається їхній реальний вплив на військові можливості Росії та її здатність продовжувати війну.

Президент наголосив, що головна мета українських далекобійних ударів полягає не лише у завданні матеріальних збитків, а й у створенні додаткового політичного та економічного тиску.

«Головна мета — щоб наш далекобійний тиск ще більше підштовхував Росію до дипломатії через ускладнення виробництва компонентів для зброї, нафтові й інші економічні втрати та повернення цієї війни в рідну гавань», — підкреслив глава держави.

Сигнал Росії та міжнародним партнерам

Під час наради Зеленський також заявив, що Україна продовжує демонструвати готовність до дипломатичного завершення війни.

За словами президента, Київ уже передав російській стороні всі необхідні пропозиції щодо досягнення справедливого миру.

Водночас він наголосив, що українські партнери добре розуміють, які кроки необхідні для припинення війни.

«Усі партнери знають, що потрібно. Наша влучність ефективно працює на створення умов для реальної дипломатії», — заявив Зеленський.

Українські далекобійні можливості продовжують зростати

Останнім часом українські далекобійні засоби дедалі частіше демонструють здатність уражати об'єкти на значній відстані від державного кордону.

Раніше повідомлялося, що серія ударів по нафтопереробній інфраструктурі суттєво ускладнила роботу частини російських підприємств, а також змусила російське командування перерозподіляти сили протиповітряної оборони між різними регіонами.

На початку липня президент України заявляв, що українські засоби ураження вже атакували всі великі нафтопереробні заводи Росії. Однією з найвіддаленіших цілей став нафтопереробний завод в Омську, розташований майже за 2,5 тисячі кілометрів від українського кордону.

Плани на найближчі роки

Окремо Зеленський повідомив про подальший розвиток українських безпілотних технологій.

За його словами, вже цього року Сили оборони отримають дрони, здатні уражати цілі на відстані до чотирьох тисяч кілометрів. Водночас стратегічною метою є збільшення максимальної дальності польоту українських безпілотників до десяти тисяч кілометрів упродовж найближчих двох років.

Розширення можливостей далекобійних засобів ураження, за словами президента, має стати важливим елементом української стратегії. У Києві розраховують, що системний вплив на військову, енергетичну та логістичну інфраструктуру Росії не лише послабить її спроможність продовжувати бойові дії, а й створить додаткові передумови для переходу до реального дипломатичного процесу.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Влада, із заголовком: "Зеленський затвердив нові цілі для далекобійних ударів: Україна посилює тиск на Росію".

Матеріал підготував(-ла): Майстрюк Максим

Новину опубліковано: 26 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Напад із ножем під час доставлення до ТЦК: у Вінниці поранили військового, нападника вже затримали

Черговий інцидент із застосуванням холодної зброї проти представників ТЦК стався на Вінниччині. Чоловік, який перебував у розшуку через порушення військового обліку, поранив військовослужбовця ножем. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а сам нападник уже перебуває під вартою.

У ДТЕК розповіли, якою має стати енергетика України: ставка на нові технології та децентралізацію

Стійкість української енергосистеми в умовах війни залежить від розвитку розподіленої генерації, систем накопичення енергії, цифрових мереж і сучасних технологій управління, вважають у ДТЕК.

Українці у США можуть залишитися без права на роботу: суд ухвалив важливе рішення, але час спливає

Федеральний суд США тимчасово зупинив скорочення термінів дозволів на роботу для українців із TPS, але захист діє лише до 18 жовтня 2026 року.

«За пів року не просунулися навіть на пів кроку»: військова омбудсменка різко розкритикувала реформу мобілізації

Ольга Решетилова заявила, що за час роботи Михайла Федорова та Дениса Шмигаля в Міноборони реформа ТЦК фактично не зрушила з місця, попри численні наради та підготовлені пропозиції.

Іспанія охоплена масштабними пожежами: 80 тисяч людей евакуйовані або змушені ховатися у домівках через вогонь

Найгірші лісові пожежі в історії регіону навколо Мадрида спричинили масштабні евакуації, погіршення якості повітря та залучення військових підрозділів до боротьби зі стихією.

Три Спаси 2026: коли святкувати Медовий, Яблучний і Хлібний за новим календарем та які традиції збереглися донині

У серпні українці відзначатимуть три давні свята, що поєднують християнські та народні традиції. Розповідаємо, на які дати припадають Спаси у 2026 році, що освячують у храмах і яких звичаїв дотримувалися наші предки.

Європейські новини:

«Втома від війни не може бути відповіддю»: глава Міноборони Польщі відреагував на удар РФ по Києву

Владислав Косіняк-Камиш заявив, що вільний світ має посилити підтримку України та проявити ще більшу рішучість після нічної балістичної атаки на Київ.

«На війні заробляють шалені гроші»: прем’єр Латвії жорстко розкритикував окремі країни ЄС

Прем’єр-міністр Латвії заявив, що частина європейських держав ставить економічні інтереси вище за припинення війни. За його словами, блокування нового пакета санкцій проти Росії фактично допомагає фінансувати її військові дії та коштує Україні людських життів.

У ЄС зробили заяву після нового порушення повітряного простору Румунії дроном: "Безпека країни — це безпека Європи"

Глава Європейської ради Антоніу Кошта висловив підтримку Румунії після чергового інциденту з безпілотником, який залетів у повітряний простір країни та був збитий румунськими військовими. У ЄС наголосили на необхідності посилення захисту східного кордону Європи.