Вибухи на газопроводах Nord Stream: що відомо про саботаж у Балтійському морі

Арешт українця в Італії став першим проривом у розслідуванні вибухів на трубопроводах Nord Stream, які у 2022 році стали символом енергетичної війни між Росією та Заходом.



Система Nord Stream складалася з двох газогонів – Nord Stream 1 та Nord Stream 2, побудованих «Газпромом» для транспортування 110 млрд кубометрів газу на рік з Росії до Німеччини дном Балтійського моря.

Nord Stream 1 працював із 2012 року.

Nord Stream 2 завершили у 2021-му, але його сертифікацію зупинили після вторгнення РФ в Україну у лютому 2022 року.

26 вересня 2022 року шведські сейсмологи зафіксували кілька вибухів біля острова Борнгольм. У результаті були пошкоджені три з чотирьох ниток системи.

У повітря викинулося близько 800 млн кубометрів метану – еквівалент тримісячного газоспоживання Данії.

Лише одна гілка NS2 залишилася неушкодженою.

Міжнародні компанії, що фінансували проєкт (зокрема E.ON і Shell), повністю списали свої інвестиції.

Хто стоїть за атакою?

Жодна держава чи організація не взяла відповідальності.

Данія та Швеція назвали інцидент «саботажем», але у 2024 році закрили власні розслідування без висунення обвинувачень.

Журналістські розслідування The New York Times та The Wall Street Journal припускали, що за атакою стояла «проукраїнська група».

Арешт в Італії

21 серпня 2025 року італійська поліція за запитом Німеччини заарештувала українця Сергія, якого підозрюють у координації атаки.

За даними прокуратури, він входив до групи з шести осіб, які у вересні 2022 року вийшли з порту Росток на орендованій яхті Andromeda.

Судно бачили біля данського острова Крістіансо, у шведському порту Сандгамн та польському Колобжезі.

Після повернення яхти до Німеччини на борту виявили сліди вибухівки, ідентичної тій, яку знайшли на місцях вибухів.

Відомо, що ще влітку 2022 року ЦРУ попереджало Німеччину про можливі атаки на газопроводи.

Washington Post повідомляла, що американська розвідка знала про план української групи щонайменше за три місяці до вибухів.

Джерелом інформації були українські інсайдери, а США через посередників попереджали тодішнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, що Вашингтон виступає проти таких дій.

Вибухи на Nord Stream стали переломним моментом:

Європа фактично втратила ключовий маршрут постачання російського газу.

Німеччина та інші країни ЄС різко прискорили диверсифікацію енергопостачання.

Росія втратила важливий важіль економічного тиску на Європу.

Попри арешт у справі залишається багато білих плям:

  • Чи була група, пов’язана із Сергієм К., автономною, чи діяла за вказівкою держави?
  • Яку роль відіграли спецслужби різних країн, які ще до інциденту знали про загрозу?
  • Чи стане арешт в Італії початком ширших розкриттів, чи справа завершиться на рівні «малих виконавців»?

Вибухи на Nord Stream не лише підірвали газогін, а й символічно розірвали енергетичну залежність Європи від Росії. Тепер, після арешту українця в Італії, розслідування може отримати новий імпульс, але відповіді на головне питання — хто був реальним замовником саботажу — світ досі не має.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Європа, Пригоди, Аналітика, із заголовком: "Вибухи на газопроводах Nord Stream: що відомо про саботаж у Балтійському морі".

Матеріал підготував(-ла): Марія Львівська

Новину опубліковано: 23 серпня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Напад із ножем під час доставлення до ТЦК: у Вінниці поранили військового, нападника вже затримали

Черговий інцидент із застосуванням холодної зброї проти представників ТЦК стався на Вінниччині. Чоловік, який перебував у розшуку через порушення військового обліку, поранив військовослужбовця ножем. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а сам нападник уже перебуває під вартою.

У ДТЕК розповіли, якою має стати енергетика України: ставка на нові технології та децентралізацію

Стійкість української енергосистеми в умовах війни залежить від розвитку розподіленої генерації, систем накопичення енергії, цифрових мереж і сучасних технологій управління, вважають у ДТЕК.

Українці у США можуть залишитися без права на роботу: суд ухвалив важливе рішення, але час спливає

Федеральний суд США тимчасово зупинив скорочення термінів дозволів на роботу для українців із TPS, але захист діє лише до 18 жовтня 2026 року.

«За пів року не просунулися навіть на пів кроку»: військова омбудсменка різко розкритикувала реформу мобілізації

Ольга Решетилова заявила, що за час роботи Михайла Федорова та Дениса Шмигаля в Міноборони реформа ТЦК фактично не зрушила з місця, попри численні наради та підготовлені пропозиції.

Іспанія охоплена масштабними пожежами: 80 тисяч людей евакуйовані або змушені ховатися у домівках через вогонь

Найгірші лісові пожежі в історії регіону навколо Мадрида спричинили масштабні евакуації, погіршення якості повітря та залучення військових підрозділів до боротьби зі стихією.

Три Спаси 2026: коли святкувати Медовий, Яблучний і Хлібний за новим календарем та які традиції збереглися донині

У серпні українці відзначатимуть три давні свята, що поєднують християнські та народні традиції. Розповідаємо, на які дати припадають Спаси у 2026 році, що освячують у храмах і яких звичаїв дотримувалися наші предки.

Європейські новини:

«Втома від війни не може бути відповіддю»: глава Міноборони Польщі відреагував на удар РФ по Києву

Владислав Косіняк-Камиш заявив, що вільний світ має посилити підтримку України та проявити ще більшу рішучість після нічної балістичної атаки на Київ.

«На війні заробляють шалені гроші»: прем’єр Латвії жорстко розкритикував окремі країни ЄС

Прем’єр-міністр Латвії заявив, що частина європейських держав ставить економічні інтереси вище за припинення війни. За його словами, блокування нового пакета санкцій проти Росії фактично допомагає фінансувати її військові дії та коштує Україні людських життів.

У ЄС зробили заяву після нового порушення повітряного простору Румунії дроном: "Безпека країни — це безпека Європи"

Глава Європейської ради Антоніу Кошта висловив підтримку Румунії після чергового інциденту з безпілотником, який залетів у повітряний простір країни та був збитий румунськими військовими. У ЄС наголосили на необхідності посилення захисту східного кордону Європи.