Чверть учителів іде в репетиторство, але не з професії

Українська школа входить у фазу кадрового виснаження: вчителі залишаються в системі не через умови, а попри них



Українська школа тримається на поколінні педагогів, яке продовжує працювати всупереч економічній логіці. Середній вік учителя вже сягнув 45 років, а молодь дедалі рідше розглядає державну освіту як довгострокову кар’єру. Нове дослідження, ініційоване ЮНЕСКО, показало суперечливу картину: майже 70% педагогів задоволені професією, але одночасно більшість називає зарплату головною причиною професійного виснаження.

Парадокс української освіти полягає в тому, що професія вчителя досі зберігає високий моральний статус усередині самої системи, але майже втратила економічну привабливість. Учителі говорять про покликання, любов до дітей і бажання формувати майбутнє країни, однак дедалі частіше змушені компенсувати низькі доходи додатковою роботою.

Причини вибору професії залишаються переважно ціннісними. Понад 61% педагогів назвали головним мотивом покликання до роботи з дітьми, половина — бажання передавати знання та впливати на формування особистості. Ще 44% говорять про вплив власних учителів. Але за цією романтичною моделлю професії дедалі виразніше проступає економічна криза системи освіти.

За попереднім аналізом «Дейком», українська школа входить у період структурного дефіциту кадрів, коли моральна мотивація більше не здатна компенсувати фінансове та психологічне навантаження. Саме це сьогодні пояснює різке зростання репетиторства серед учителів і втрату інтересу молодих фахівців до державних шкіл.

Середня зарплата педагога у 2025 році становить близько 14,2 тисячі гривень — більш ніж на третину менше за середній рівень доходів по країні. Для багатьох учителів це означає постійну потребу в додатковому заробітку. Кожен четвертий педагог офіційно визнає, що паралельно займається репетиторством. Насправді ця цифра може бути вищою, особливо у великих містах, де приватна освіта давно стала окремим ринком.

Репетиторство поступово перестає бути додатковою практикою й перетворюється на альтернативну модель виживання для освітян. Частина педагогів уже фактично працює у двох системах одночасно: формально — у школі, економічно — на приватному ринку освітніх послуг. Це змінює саму структуру української освіти, створюючи дедалі більший розрив між державною школою та платною індивідуальною підготовкою.

На цьому тлі особливо тривожним виглядає кадровий дефіцит. Найгостріше бракує вчителів іноземних мов — система недораховується понад 21% необхідних спеціалістів. Значний дефіцит також фіксується серед викладачів фізики, математики та інформатики. Саме ці предмети сьогодні визначають конкурентоспроможність країни в технологічній економіці, але школа поступово втрачає здатність забезпечувати їх якісне викладання.

Проблема вже виходить за межі освіти й перетворюється на питання довгострокової економічної безпеки. Країна, яка не може утримати вчителя математики чи фізики, через кілька років стикається з дефіцитом інженерів, програмістів і технічних спеціалістів. Освітня криза починає напряму впливати на ринок праці, технологічний розвиток і навіть оборонний потенціал.

Водночас система дедалі сильніше залежить від працівників без повної педагогічної кваліфікації. Майже 22% учителів не мають фахової підготовки саме як педагоги. Школи змушені залучати спеціалістів із суміжною освітою, а потім уже в процесі роботи намагатися адаптувати їх до викладання. Для директорів це стало вимушеним компромісом між нестачею кадрів і потребою утримати навчальний процес.

Особливо показовими є настрої студентів педагогічних спеціальностей. Майже 95% із них прямо заявляють: залишитися в професії їх може змусити лише суттєве підвищення зарплати. Лише третина бачить своє майбутнє у комунальних закладах освіти. Решта орієнтується на приватні школи, репетиторство або взагалі планує змінити сферу діяльності.

Це означає, що проблема вже не обмежується нинішнім дефіцитом кадрів. Українська освіта входить у фазу відкладеної кадрової кризи, коли система втрачає не лише нинішніх учителів, а й майбутнє покоління педагогів. Якщо тенденція збережеться, через кілька років школи зіткнуться не з локальною нестачею окремих спеціалістів, а з повноцінним браком професії як такої.

Попри це, більшість учителів усе ще не готові остаточно залишити школу. Майже 69% заявляють, що загалом задоволені своїм вибором. У цій цифрі — не стільки комфорт професії, скільки сила професійної ідентичності. Український учитель продовжує триматися за школу навіть тоді, коли система дедалі менше здатна триматися за нього.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Освіта, із заголовком: "Чверть учителів іде в репетиторство, але не з професії".

Матеріал підготував(-ла): Олена Лисенко

Новину опубліковано: 15 травня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Китайські електромобілі здивували український ринок: які авто найменше втрачають у ціні

За три роки низка китайських електромобілів дешевшає приблизно на 23–27%, тоді як деякі американські та європейські моделі втрачають понад 40% вартості.

Трагедія в Одесі: чоловік застрелив батьків, поранив брата і наклав на себе руки

У квартирі багатоповерхівки в Київському районі Одеси сталася стрілянина. Загинули троє людей, ще одна особа отримала поранення та була госпіталізована.

Замок Дангвайр за зачиненими воротами: як одна з найвідоміших пам’яток Ірландії загрузла у суперечці про €5 мільйонів

Замок Дангвайр на березі затоки Голвей залишається закритим із 2023 року, хоча туристи й далі приїжджають тисячами. Місцева влада готова взяти пам’ятку, але вимагає близько €5 млн на її безпечне відновлення.

Росія знищує логістику продуктів в Україні: що означає оцінка про 90% складів і чи загрожує дефіцит

Міністр агрополітики оцінює втрати складської логістики ритейлу у близько 90%. Дефіциту їжі не прогнозують, але постачання вже змінюється.

Сонячні панелі на балконі: чи врятують вони квартиру під час блекаутів у Києві

Балконні панелі справді можуть давати електроенергію навіть узимку, але повністю замінити мережу не зможуть. Експерт пояснив, кому така система виправдана.

Комендантська година може змінитися: влада готує нові правила через тактику атак РФ

Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив про перегляд комендантської години та доступу до інформації про повітряні загрози. Рішення мають врахувати нову тактику ударів по містах.

Європейські новини:

Президент Фінляндії зробив гучну заяву про Україну: «Якщо вона програє — програємо й ми»

Александр Стубб заявив, що Україна зараз перебуває у найсильнішій позиції за час війни та назвав її ключовою гарантією безпеки Європи перед Росією.

Михайло Федоров став радником Міноборони Італії: навіщо Риму український досвід війни дронів

Колишній міністр оборони України консультуватиме Італію щодо дронів, ППО та переходу від експериментів до серійного виробництва.

Швеція повертає собі Archer: чому гаубицю хвалять і за що її критикували в Україні

Шведська армія отримала перші Archer 8×8 із нової партії. Системи мають посилити оборону Готланду, але досвід України показав і слабкі місця цієї артилерії.