Дощова зима більше не рятує Європу: вчені попередили про нову небезпеку

Потепління змінює правила водного балансу: навіть після рясних зимових дощів ґрунт може пересохнути вже навесні, створюючи загрозу врожаям, річкам і водопостачанню.



Європа входить у період, коли звичне уявлення про посуху більше не працює. Раніше рясні зимові опади вважалися своєрідною «подушкою безпеки»: вода накопичувалася в ґрунті, поповнювала річки та водосховища, а потім поступово використовувалася рослинами протягом теплої пори року. Однак через підвищення температури цей природний механізм дедалі частіше дає збій.

Навіть після дощової зими Європа може зіткнутися з гострим дефіцитом вологи вже влітку. Причому проблема полягає не лише в тому, що опадів стає недостатньо. Значно швидше випаровується вода, яка вже потрапила в землю.

Саме це, за даними дослідників, стало однією з ключових причин масштабної посухи, яка охопила частину Європи у 2026 році.

Дощі були, але вода зникла

Початок року в Західній Європі виявився порівняно вологим. Здавалося б, така ситуація мала створити достатні запаси води для весни та літа. Проте подальший розвиток подій виявився зовсім іншим.

Весна і початок літа принесли суху, сонячну та спекотну погоду. Температури підвищилися, сонячне випромінювання посилилося, а вода почала швидко залишати ґрунт.

Для сільського господарства це особливо небезпечно. Рослини потребують значної кількості води саме в період активного росту. Якщо ґрунт втрачає вологу швидше, ніж її встигають компенсувати опади, навіть хороші зимові запаси перестають рятувати ситуацію.

Вчені використовують для опису цього процесу поняття потенційної евапотранспірації. Простими словами, йдеться про кількість води, яка може випаруватися з ґрунту та рослинності за певних погодних умов.

Чим вища температура, тим більшим стає потенціал випаровування. Рослини також втрачають воду через листя. У результаті земля висихає швидше, а потреба у волозі зростає.

Тобто проблема Європи полягає вже не тільки у кількості дощів. Вода може випадати, але її все одно буде недостатньо.

Кліматичні зміни різко посилили ризик

Особливо тривожними є результати досліджень щодо того, наскільки змінилася ймовірність екстремальних умов.

За наведеними даними, у Західній Європі екстремальні умови для випаровування протягом квітня–червня 2026 року стали приблизно у 80 разів імовірнішими через кліматичні зміни. У Східній Європі за перше півріччя ймовірність таких умов зросла приблизно у 40 разів.

Це величезна зміна, яка показує: нинішня європейська посуха формується не за старими правилами.

У Західній Європі ґрунтова посуха в період із квітня по червень стала приблизно у п'ять разів імовірнішою, ніж за кліматичних умов, які були б на 1,4 °C холоднішими.

У Східній Європі дефіцит вологи в ґрунті за перші шість місяців року став приблизно в 11 разів імовірнішим.

Ці цифри важливі не лише для науковців. Вони безпосередньо стосуються продовольчої безпеки, цін на продукти, роботи енергетики та доступності води для населення.

Посуха вже б'є по врожаях

Одним із перших секторів, який відчуває наслідки дефіциту вологи, традиційно стає сільське господарство.

Рослини не можуть просто «почекати» на кращу погоду. Якщо критичний період розвитку припадає на спекотні та сухі тижні, нестача води може призвести до значного падіння врожайності.

За даними World Weather Attribution, посуха 2026 року створила серйозний тиск на врожаї у кількох європейських країнах. Особливо показовою стала ситуація в Румунії, де дослідники вказують на втрату понад мільйона гектарів посівів кукурудзи.

Це вже не просто екологічна проблема. Коли урожай скорочується, наслідки можуть поширюватися далеко за межі постраждалого регіону. Зменшення пропозиції сільськогосподарської продукції здатне впливати на ціни, експорт, доходи фермерів та продовольчі ринки інших держав.

І тут виникає особливо небезпечне замкнене коло: спека сушить ґрунт, сухий ґрунт підвищує ризик неврожаю, а нестача рослинності та вологи додатково збільшує ризик пожеж.

Європейські річки також відчули наслідки

Проблема не обмежується полями.

Через тривалий дефіцит води почали падати рівні великих європейських річок. У серпні Дунай, Рейн, По та Луара досягли вкрай низьких показників.

Для Європи це серйозний сигнал, адже великі річки мають стратегічне значення одразу для кількох сфер.

Вони використовуються для транспортування вантажів, забезпечують водою населені пункти та промисловість, відіграють важливу роль у роботі енергетики й підтримують екосистеми.

Коли рівень води падає, річкові перевезення можуть ставати складнішими. Судна змушені зменшувати завантаження, а окремі маршрути можуть втрачати економічну ефективність.

Для гідроенергетики низька вода також створює проблему: менше води означає менші можливості для виробництва електроенергії.

Румунія вже зіткнулася з проблемами водопостачання

Показовою є ситуація в Румунії.

Станом на 10 серпня запаси води в основних водосховищах країни становили 70,63%. Посуха продовжувала впливати на водопостачання 181 населеного пункту з централізованими системами та ще 96 населених пунктів без таких систем.

Це демонструє, наскільки швидко проблема, яка починається з нестачі вологи в ґрунті, може перетворитися на проблему для звичайних людей.

Вода потрібна не лише полям. Вона необхідна для пиття, санітарії, промисловості, енергетики та роботи цілих міст.

І якщо раніше можна було розраховувати, що волога після зимових дощів поступово компенсує літню нестачу опадів, тепер така впевненість стає дедалі небезпечнішою.

Франція та Іспанія показують ту саму тенденцію

Схожий сценарій спостерігався у Франції та Іспанії. Після відносно дощової зими навесні та влітку вологість ґрунту і рослинності різко знизилася.

Особливу небезпеку становить поєднання сухої землі, пересохлої рослинності та високої температури.

У таких умовах навіть невелика іскра може стати початком масштабної пожежі. Вогонь поширюється швидше, а боротьба з ним стає складнішою.

Тому сучасна європейська посуха — це не просто потріскана земля чи обмілілі річки. Це комплексна загроза, яка одночасно зачіпає продовольство, енергетику, транспорт, водопостачання та безпеку населення.

Чому самих опадів уже недостатньо

Один із головних висновків учених полягає в тому, що кількість дощів більше не можна використовувати як єдиний показник майбутньої посухи.

Не менш важливими стають температура, вологість повітря та швидкість випаровування.

Уявімо дві однакові зими, протягом яких випало приблизно однакове количество опадів. У минулому це могло означати приблизно однаковий запас води на літо.

Але якщо температура навесні та влітку стала значно вищою, ситуація кардинально змінюється. Ґрунт втрачатиме воду швидше, рослини потребуватимуть більше вологи, а атмосфера забиратиме накопичену воду інтенсивніше.

Саме тому формула «дощова зима — вологе літо» більше не працює так надійно, як раніше.

Найбільша небезпека ще попереду

Вчені попереджають, що ситуація може погіршуватися й надалі, якщо середня температура продовжить зростати.

Навіть збільшення кількості опадів у деяких регіонах Східної Європи не обов'язково компенсує проблему. Якщо температура зростатиме одночасно з кількістю опадів, вода все одно може швидше залишати ґрунт.

Більше того, зміни характеру опадів також мають значення. Короткі та надзвичайно сильні зливи не завжди ефективно поповнюють запаси ґрунтової вологи. Значна частина води може швидко стікати поверхнею, особливо якщо ґрунт пересох або не здатен швидко її поглинути.

У результаті країна може одночасно переживати сильні зливи й посуху — явища, які ще донедавна здавалися суперечливими.

2027 рік може принести новий температурний виклик

На цьому тлі додаткове занепокоєння викликають прогнози щодо майбутнього року.

За наведеними даними, у Тихому океані може сформуватися дуже потужний Ель-Ніньйо. Met Office допускає аномалію температури води понад +3 °C, а окремі моделі — навіть до +4 °C.

Таке явище здатне впливати на глобальну атмосферну циркуляцію та змінювати погодні умови в різних частинах планети.

Якщо прогнози справдяться, 2027 рік може стати одним із найспекотніших, а можливо, й найспекотнішим за всю історію спостережень.

Для Європи це означатиме ще більший тиск на водні ресурси. Особливо якщо високі температури накладуться на вже накопичені проблеми з вологістю ґрунту, річками та сільським господарством.

Головний висновок для Європи стає дедалі очевиднішим: дощова зима більше не гарантує, що влітку буде достатньо води.

Кліматична система змінюється, і разом із нею змінюється саме поняття посухи. Тепер недостатньо запитати, скільки дощу випало. Потрібно знати, скільки води залишилося в землі після спеки, наскільки швидко вона випаровується і чи здатні річки та водосховища компенсувати втрати.

Якщо тенденція збережеться, Європі доведеться готуватися не просто до окремих посушливих літ, а до нової реальності, в якій навіть рясні зимові дощі можуть виявитися лише тимчасовою передишкою перед черговим дефіцитом води.


Ця новина була опублікована у розділі: Європа, Екологія, Клімат, із заголовком: "Дощова зима більше не рятує Європу: вчені попередили про нову небезпеку".

Матеріал підготував(-ла): Максим Третяк

Новину опубліковано: 25 серпня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Трагедія в Одесі: чоловік застрелив батьків, поранив брата і наклав на себе руки

У квартирі багатоповерхівки в Київському районі Одеси сталася стрілянина. Загинули троє людей, ще одна особа отримала поранення та була госпіталізована.

Замок Дангвайр за зачиненими воротами: як одна з найвідоміших пам’яток Ірландії загрузла у суперечці про €5 мільйонів

Замок Дангвайр на березі затоки Голвей залишається закритим із 2023 року, хоча туристи й далі приїжджають тисячами. Місцева влада готова взяти пам’ятку, але вимагає близько €5 млн на її безпечне відновлення.

Росія знищує логістику продуктів в Україні: що означає оцінка про 90% складів і чи загрожує дефіцит

Міністр агрополітики оцінює втрати складської логістики ритейлу у близько 90%. Дефіциту їжі не прогнозують, але постачання вже змінюється.

Сонячні панелі на балконі: чи врятують вони квартиру під час блекаутів у Києві

Балконні панелі справді можуть давати електроенергію навіть узимку, але повністю замінити мережу не зможуть. Експерт пояснив, кому така система виправдана.

Комендантська година може змінитися: влада готує нові правила через тактику атак РФ

Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив про перегляд комендантської години та доступу до інформації про повітряні загрози. Рішення мають врахувати нову тактику ударів по містах.

Не лише ТЦК: хто ще може вручити повістку просто на вулиці

До груп оповіщення можуть входити представники влади, поліція та працівники ТЦК, а в окремих випадках — навіть цивільні. Юристка пояснила, хто має такі повноваження.

Європейські новини:

Президент Фінляндії зробив гучну заяву про Україну: «Якщо вона програє — програємо й ми»

Александр Стубб заявив, що Україна зараз перебуває у найсильнішій позиції за час війни та назвав її ключовою гарантією безпеки Європи перед Росією.

Михайло Федоров став радником Міноборони Італії: навіщо Риму український досвід війни дронів

Колишній міністр оборони України консультуватиме Італію щодо дронів, ППО та переходу від експериментів до серійного виробництва.

Швеція повертає собі Archer: чому гаубицю хвалять і за що її критикували в Україні

Шведська армія отримала перші Archer 8×8 із нової партії. Системи мають посилити оборону Готланду, але досвід України показав і слабкі місця цієї артилерії.