Китай відреагував на чергові погрози Росії щодо можливих масованих ударів по Києву, однак заява Пекіна виявилася доволі стриманою та традиційно обережною. У Міністерстві закордонних справ КНР знову закликали до “діалогу та переговорів”, уникаючи будь-яких прямих оцінок дій Москви або засудження агресії проти України.
Речниця китайського МЗС Мао Нін під час брифінгу заявила, що позиція Китаю щодо війни залишається “послідовною та чіткою”. За її словами, єдиним реальним шляхом до завершення конфлікту Пекін вважає дипломатичні переговори.
“Ми закликаємо відповідні сторони спільно докласти зусиль для якнайшвидшого припинення ескалації і створення умов для відновлення діалогу та переговорів”, — заявила Мао Нін, коментуючи нові заяви Росії про можливі удари по українській столиці.
При цьому китайська сторона традиційно не назвала Росію стороною, яка здійснює агресію, і не дала жодної оцінки самим погрозам на адресу Києва. Така риторика давно стала характерною для офіційного Пекіна, який намагається демонструвати нейтралітет, водночас зберігаючи стратегічне партнерство з Москвою.
Особливу увагу журналістів викликало питання безпеки китайських дипломатів у Києві. Під час брифінгу представників МЗС КНР запитали, чи планує Китай евакуацію своїх співробітників із української столиці на тлі посилення погроз з боку Росії. Однак Мао Нін фактично уникнула прямої відповіді, не уточнивши жодних деталей.
На міжнародній арені позиція Китаю щодо війни в Україні вже давно викликає суперечки. Формально Пекін заявляє про нейтралітет і закликає до миру, однак при цьому не бере участі в жодних міжнародних механізмах тиску на Росію. Китайські посадовці послідовно уникають формулювань про “вторгнення” чи “агресію”, а також не підтримують санкційний тиск Заходу.
Водночас економічне та політичне співробітництво між Москвою і Пекіном лише посилилося після початку повномасштабної війни. Росія стала одним із ключових постачальників енергоносіїв для Китаю, а двостороння торгівля між країнами продовжує зростати навіть на тлі міжнародної ізоляції Кремля.
Аналітики неодноразово звертали увагу на те, що заклики Китаю до “деескалації” майже ніколи не супроводжуються реальним тиском на Росію. Ба більше, Москва фактично ігнорує подібні дипломатичні сигнали з боку Пекіна, продовжуючи ракетні атаки, обстріли українських міст та ескалацію війни.
Попри це, китайська влада продовжує наполягати на необхідності переговорів. У Пекіні намагаються позиціонувати себе як потенційного посередника, здатного впливати на глобальні процеси. Однак в Україні та на Заході до таких заяв ставляться дедалі скептичніше, вважаючи, що Китай не демонструє готовності зайняти справді нейтральну позицію.
На тлі нових погроз Росії щодо Києва заява КНР виглядає радше дипломатичним повторенням уже знайомих тез, ніж реальною спробою вплинути на ситуацію. Пекін вкотре обмежився загальними закликами до миру, не відповівши на головне питання — чи готовий Китай публічно засудити ескалацію з боку свого стратегічного партнера.
Сьогодні Китай опинився у складній дипломатичній ситуації. З одного боку, Пекін прагне зберегти імідж глобального миротворця та відповідального міжнародного гравця. З іншого — не хоче псувати відносини з Росією, яка залишається важливим союзником у протистоянні із Заходом. Саме тому офіційні заяви китайських посадовців дедалі частіше сприймаються як обережний баланс між політичними інтересами та спробами уникнути відкритої конфронтації.
