Масове поховання на Волині: пам’ять, що виходить із землі

Спільна українсько-польська експедиція виявила нове місце загибелі мирних жителів 1943 року, відкривши складний пласт історичної пам’яті та взаємних інтерпретацій трагедії



На Волині земля знову повертає те, що десятиліттями залишалося під шаром часу й мовчання. У перший день спільної українсько-польської експедиції дослідники натрапили на раніше невідоме масове поховання, пов’язане з подіями 1943 року — одним із найболючіших епізодів Другої світової війни на цих територіях.

Роботи ведуться на місці колишніх сіл Острівки та Воля Островецька — поселень, які зникли з карти після серпневих подій 1943-го. Саме тут, у межах колишнього господарства «Стражиця», пошуковці виявили людські останки. Поховання розташоване за кілька десятків метрів від меморіального місця, де ще на початку 1990-х проводилися ексгумації.

Початковий етап дослідження не дозволяє точно визначити розміри братської могили. Однак сам факт її існування вкотре підтверджує масштаб трагедії, що розгорнулася в регіоні наприкінці літа 1943 року. За попереднім аналізом «Дейком», кожне нове таке відкриття не лише уточнює історичну картину, а й загострює питання інтерпретацій, які досі залишаються предметом напруженого діалогу між Україною та Польщею.

Наприкінці серпня 1943 року Острівки та Воля Островецька зазнали збройного нападу. У ніч проти 29 або 30 серпня більшість мешканців загинула, а самі села були спалені. Ці події входять до ширшого контексту Волинської трагедії — серії масових убивств цивільного населення, які стали частиною українсько-польського протистояння в умовах війни та окупації.

Для польської історичної традиції ці події часто пов’язуються з діями українських націоналістичних формувань. Українська ж сторона наголошує на складності конфлікту, взаємному характері насильства та ширшому контексті війни, де цивільні обох національностей ставали жертвами. У цьому сенсі нові розкопки не просто додають фактів — вони виводять на поверхню старі суперечності.

Пошукові роботи на Волині мають не лише наукову, а й гуманітарну вагу. Ексгумація, ідентифікація жертв, встановлення обставин загибелі — це процес повернення імен і людської гідності тим, хто десятиліттями залишався безіменним. Водночас це складна і делікатна робота, що потребує координації між державами, істориками, архівістами та родинами загиблих.

Символічно, що дослідження проводяться спільно українськими та польськими інституціями. У контексті сучасних політичних відносин це виглядає як спроба знайти спільну мову там, де історія довго залишалася джерелом конфлікту. Питання історичної пам’яті, ексгумації, доступу до архівів і трактування подій 1943 року залишаються чутливими, але саме такі експедиції створюють простір для діалогу.

Волинь сьогодні — це не лише географія минулого, а й поле сучасної відповідальності. Те, як обидві країни працюють із цією спадщиною, визначає не лише історичний наратив, а й майбутню модель співіснування. Виявлене поховання — це ще один фрагмент великої мозаїки, яку доведеться складати обережно, без політичного тиску й спрощених висновків.

Поки тривають розкопки, остаточні відповіді ще попереду. Але вже зараз очевидно: кожна така знахідка змінює не лише уявлення про минуле, а й спосіб, у який суспільства готові його приймати. І в цьому процесі важить не лише правда як факт, а й правда як спільне зусилля її зрозуміти.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Історія, із заголовком: "Масове поховання на Волині: пам’ять, що виходить із землі".

Матеріал підготував(-ла): Антон Коновалець

Новину опубліковано: 24 квітня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Ісландія сказала Євросоюзу «ні»: референдум розкрив несподіваний розкол у країні

Більшість ісландців не захотіла повертатися до переговорів про вступ до ЄС. Водночас Рейк’явік продемонстрував зовсім іншу позицію, а явка на голосуванні стала однією з найвищих за останні роки.

Китайські електромобілі здивували український ринок: які авто найменше втрачають у ціні

За три роки низка китайських електромобілів дешевшає приблизно на 23–27%, тоді як деякі американські та європейські моделі втрачають понад 40% вартості.

Трагедія в Одесі: чоловік застрелив батьків, поранив брата і наклав на себе руки

У квартирі багатоповерхівки в Київському районі Одеси сталася стрілянина. Загинули троє людей, ще одна особа отримала поранення та була госпіталізована.

Замок Дангвайр за зачиненими воротами: як одна з найвідоміших пам’яток Ірландії загрузла у суперечці про €5 мільйонів

Замок Дангвайр на березі затоки Голвей залишається закритим із 2023 року, хоча туристи й далі приїжджають тисячами. Місцева влада готова взяти пам’ятку, але вимагає близько €5 млн на її безпечне відновлення.

Росія знищує логістику продуктів в Україні: що означає оцінка про 90% складів і чи загрожує дефіцит

Міністр агрополітики оцінює втрати складської логістики ритейлу у близько 90%. Дефіциту їжі не прогнозують, але постачання вже змінюється.

Сонячні панелі на балконі: чи врятують вони квартиру під час блекаутів у Києві

Балконні панелі справді можуть давати електроенергію навіть узимку, але повністю замінити мережу не зможуть. Експерт пояснив, кому така система виправдана.

Європейські новини:

Ісландія сказала Євросоюзу «ні»: референдум розкрив несподіваний розкол у країні

Більшість ісландців не захотіла повертатися до переговорів про вступ до ЄС. Водночас Рейк’явік продемонстрував зовсім іншу позицію, а явка на голосуванні стала однією з найвищих за останні роки.

Президент Фінляндії зробив гучну заяву про Україну: «Якщо вона програє — програємо й ми»

Александр Стубб заявив, що Україна зараз перебуває у найсильнішій позиції за час війни та назвав її ключовою гарантією безпеки Європи перед Росією.

Михайло Федоров став радником Міноборони Італії: навіщо Риму український досвід війни дронів

Колишній міністр оборони України консультуватиме Італію щодо дронів, ППО та переходу від експериментів до серійного виробництва.