МОН запускає масштабне оновлення ліцеїв: які школи отримають сучасні STEM-лабораторії

У 2026 році держава спрямує сотні мільйонів гривень на створення нових лабораторій, STEM-просторів і модернізацію ліцеїв. Освітня реформа має змінити підхід до навчання та підготувати учнів до професій майбутнього.



В Україні стартує один із найбільших етапів модернізації шкільної освіти за останні роки. Міністерство освіти і науки оголосило першу хвилю профільних ліцеїв, які вже у 2026 році отримають державне фінансування для створення сучасних освітніх просторів, новітніх лабораторій та STEM-класів. Йдеться про масштабне оновлення навчального середовища, яке має кардинально змінити підхід до викладання природничих та технічних дисциплін у старшій школі.

На реалізацію першого етапу держава виділяє 459,3 мільйона гривень. Ці кошти підуть передусім на оновлення кабінетів фізики, хімії, біології, природничих наук та інтегрованих STEM-просторів. У Міністерстві освіти наголошують: головна мета реформи — зробити навчання не лише теоретичним, а максимально практичним і сучасним.

Сьогодні українська школа поступово відходить від застарілої моделі, коли учні просто переписували формули з дошки та вчили матеріал напам’ять. Новий підхід передбачає живу взаємодію з наукою — через експерименти, дослідження, проєкти та роботу з реальним обладнанням.

Саме тому особливий акцент роблять на створенні STEM-просторів — сучасних навчальних лабораторій, де поєднуються наука, технології, інженерія та математика. У таких класах школярі зможуть не лише вивчати теорію, а й проводити досліди, працювати з цифровими системами, моделювати процеси та отримувати навички, які необхідні у сучасному технологічному світі.

У Міністерстві освіти переконані, що саме практична освіта допоможе підвищити інтерес молоді до технічних і природничих професій. Особливо це актуально на тлі гострої нестачі інженерів, фізиків, хіміків та ІТ-фахівців, про яку останнім часом дедалі частіше говорять українські університети.

Відбір ліцеїв для участі у програмі проводився за спеціальною рейтинговою системою. Експерти оцінювали не лише кількість учнів, а й рівень безпеки, кадрове забезпечення, наявність досвіду профільного навчання, співпрацю з університетами та роботодавцями. Важливим критерієм також став рівень співфінансування з боку місцевих громад.

Окрему увагу приділили питанням доступності освіти. Під час оцінювання враховували можливість організувати підвезення учнів і педагогів або забезпечити проживання школярів у пансіонах. Такий підхід особливо важливий для регіонів, де через війну або демографічні зміни частина шкіл не може працювати у звичному форматі.

Масштаби реформи значно ширші, ніж просто закупівля нового обладнання. Уряд планує комплексне оновлення навчальних просторів — від сучасних меблів до повної модернізації приміщень. Ідея полягає в тому, щоб школа стала не лише місцем отримання знань, а комфортним освітнім середовищем, яке мотивує дітей до розвитку та самостійного мислення.

Загалом у державному бюджеті на 2026 рік на модернізацію шкільної освіти передбачено 3,2 мільярда гривень. Частину коштів спрямують на пілотні ліцеї профільної старшої школи, окреме фінансування отримають гімназії та майбутні академічні ліцеї, які з 2027 року стануть основою нової мережі профільної освіти в Україні.

Серед ключових напрямів реформи — підготовка учнів до навчання за конкретними профілями. Особливий акцент робиться на ІТ, інженерії, технологіях, природничих науках та сучасних технічних спеціальностях. Саме ці сфери сьогодні вважаються критично важливими для економічного розвитку, обороноздатності та майбутньої відбудови країни.

Водночас зміни торкнуться і дистанційної освіти. Частину фінансування передбачено для розвитку дистанційних ліцеїв, що особливо актуально в умовах війни та безпекових викликів. Окремо модернізуватимуть навчальні простори для предмета “Захист України”, який останніми роками набув нового значення.

Освітні експерти зазначають: сучасна школа вже не може існувати за принципами двадцятого століття. Світ стрімко змінюється, а разом із ним змінюються й вимоги до молодого покоління. Робототехніка, програмування, цифрові технології, штучний інтелект та інженерія стають не вузькими спеціальностями, а базовими навичками майбутнього.

Саме тому реформа профільної старшої школи розглядається не просто як чергове оновлення освіти, а як стратегічна інвестиція у майбутнє країни. Від того, наскільки успішно Україна зможе підготувати нове покоління фахівців, залежатиме її конкурентоспроможність, технологічний розвиток та здатність до відновлення після війни.

Для багатьох школярів нові лабораторії можуть стати першим справжнім знайомством із сучасною наукою — не через сухі підручники, а через практику, експерименти та живий інтерес до відкриттів. І саме це, на думку освітян, може стати головним результатом масштабної модернізації українських ліцеїв.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Влада, Освіта, із заголовком: "МОН запускає масштабне оновлення ліцеїв: які школи отримають сучасні STEM-лабораторії".

Матеріал підготував(-ла): Леся Лебідь

Новину опубліковано: 26 травня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Ісландія сказала Євросоюзу «ні»: референдум розкрив несподіваний розкол у країні

Більшість ісландців не захотіла повертатися до переговорів про вступ до ЄС. Водночас Рейк’явік продемонстрував зовсім іншу позицію, а явка на голосуванні стала однією з найвищих за останні роки.

Китайські електромобілі здивували український ринок: які авто найменше втрачають у ціні

За три роки низка китайських електромобілів дешевшає приблизно на 23–27%, тоді як деякі американські та європейські моделі втрачають понад 40% вартості.

Трагедія в Одесі: чоловік застрелив батьків, поранив брата і наклав на себе руки

У квартирі багатоповерхівки в Київському районі Одеси сталася стрілянина. Загинули троє людей, ще одна особа отримала поранення та була госпіталізована.

Замок Дангвайр за зачиненими воротами: як одна з найвідоміших пам’яток Ірландії загрузла у суперечці про €5 мільйонів

Замок Дангвайр на березі затоки Голвей залишається закритим із 2023 року, хоча туристи й далі приїжджають тисячами. Місцева влада готова взяти пам’ятку, але вимагає близько €5 млн на її безпечне відновлення.

Росія знищує логістику продуктів в Україні: що означає оцінка про 90% складів і чи загрожує дефіцит

Міністр агрополітики оцінює втрати складської логістики ритейлу у близько 90%. Дефіциту їжі не прогнозують, але постачання вже змінюється.

Сонячні панелі на балконі: чи врятують вони квартиру під час блекаутів у Києві

Балконні панелі справді можуть давати електроенергію навіть узимку, але повністю замінити мережу не зможуть. Експерт пояснив, кому така система виправдана.

Європейські новини:

Ісландія сказала Євросоюзу «ні»: референдум розкрив несподіваний розкол у країні

Більшість ісландців не захотіла повертатися до переговорів про вступ до ЄС. Водночас Рейк’явік продемонстрував зовсім іншу позицію, а явка на голосуванні стала однією з найвищих за останні роки.

Президент Фінляндії зробив гучну заяву про Україну: «Якщо вона програє — програємо й ми»

Александр Стубб заявив, що Україна зараз перебуває у найсильнішій позиції за час війни та назвав її ключовою гарантією безпеки Європи перед Росією.

Михайло Федоров став радником Міноборони Італії: навіщо Риму український досвід війни дронів

Колишній міністр оборони України консультуватиме Італію щодо дронів, ППО та переходу від експериментів до серійного виробництва.