Розкопки без відповіді: що означають нові знахідки на Волині

Українсько-польська експедиція виявила перші останки, але ключове питання про масове поховання поки залишається відкритим



Пошукові роботи на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька на Волині знову повертають до однієї з найболючіших сторінок історії регіону. Перші результати нинішнього етапу не дають швидких відповідей, але окреслюють контури подальшої роботи: виявлено останки чотирьох осіб, тоді як очікування були значно масштабнішими.

Експедиція, яка розпочала роботу 20 квітня, діє як спільний українсько-польський проєкт із чітко розподіленими ролями. Польські та українські фахівці працюють безпосередньо на місці, тоді як українська сторона забезпечує нагляд, процедурну чистоту та фінансування контролю. Це не лише технічна взаємодія, а й елемент складного діалогу пам’яті між двома країнами.

На цьому етапі дослідники зафіксували поховання з фрагментами чотирьох людських останків — зокрема двох черепів, розташованих у різних частинах ями. Водночас масового братського поховання, на яке розраховували, поки не знайдено. Це змінює темп і логіку очікувань, але не зупиняє процес.

За попереднім аналізом «Дейком», сама відсутність великого поховання на старті робіт є не менш значущою, ніж його виявлення. Вона вказує або на складнішу структуру поховань, розпорошених у просторі, або на потребу перегляду попередніх локалізацій і гіпотез.

Контекст цих розкопок виходить далеко за межі археології. Йдеться про події серпня 1943 року — один із найтрагічніших періодів у історії Волині, коли масове насильство призвело до загибелі тисяч цивільних. Саме тому кожна знайдена кістка тут — не лише науковий об’єкт, а й елемент політичної та моральної пам’яті.

Попередні етапи робіт у цьому районі вже дали масштабні результати: у різні роки було виявлено сотні поховань, загалом — понад шість сотень останків. Нинішній етап є четвертим і водночас найбільш чутливим, оскільки проходить у нових політичних умовах, коли історична пам’ять стала частиною дипломатичного порядку денного.

Важливою деталлю є процедурна зміна: якщо раніше дозволи на всі види робіт надавалися централізовано, нині ексгумації регулює спеціальна комісія при Інституті національної пам’яті. Це означає жорсткіший контроль і водночас більшу політичну вагу кожного рішення.

Нинішній етап робіт триватиме щонайменше до початку травня. Подальші кроки залежатимуть від результатів: якщо польська сторона ініціює ексгумацію, українська має дати відповідний дозвіл. Таким чином, навіть технічне продовження досліджень перетворюється на дипломатичну процедуру.

Ключове питання залишається відкритим: чи вдасться знайти масове поховання, яке підтвердить або змінить усталені уявлення про події 1943 року? Поки що відповідь відкладена. Але вже зараз очевидно, що кожен новий метр розкопок на Волині — це не лише про минуле, а й про сучасні відносини, довіру та здатність двох суспільств працювати з травматичною історією без спрощень і політичних компромісів.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Влада, Історія, із заголовком: "Розкопки без відповіді: що означають нові знахідки на Волині".

Матеріал підготував(-ла): Єва Писаренко

Новину опубліковано: 27 квітня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Ісландія сказала Євросоюзу «ні»: референдум розкрив несподіваний розкол у країні

Більшість ісландців не захотіла повертатися до переговорів про вступ до ЄС. Водночас Рейк’явік продемонстрував зовсім іншу позицію, а явка на голосуванні стала однією з найвищих за останні роки.

Китайські електромобілі здивували український ринок: які авто найменше втрачають у ціні

За три роки низка китайських електромобілів дешевшає приблизно на 23–27%, тоді як деякі американські та європейські моделі втрачають понад 40% вартості.

Трагедія в Одесі: чоловік застрелив батьків, поранив брата і наклав на себе руки

У квартирі багатоповерхівки в Київському районі Одеси сталася стрілянина. Загинули троє людей, ще одна особа отримала поранення та була госпіталізована.

Замок Дангвайр за зачиненими воротами: як одна з найвідоміших пам’яток Ірландії загрузла у суперечці про €5 мільйонів

Замок Дангвайр на березі затоки Голвей залишається закритим із 2023 року, хоча туристи й далі приїжджають тисячами. Місцева влада готова взяти пам’ятку, але вимагає близько €5 млн на її безпечне відновлення.

Росія знищує логістику продуктів в Україні: що означає оцінка про 90% складів і чи загрожує дефіцит

Міністр агрополітики оцінює втрати складської логістики ритейлу у близько 90%. Дефіциту їжі не прогнозують, але постачання вже змінюється.

Сонячні панелі на балконі: чи врятують вони квартиру під час блекаутів у Києві

Балконні панелі справді можуть давати електроенергію навіть узимку, але повністю замінити мережу не зможуть. Експерт пояснив, кому така система виправдана.

Європейські новини:

Ісландія сказала Євросоюзу «ні»: референдум розкрив несподіваний розкол у країні

Більшість ісландців не захотіла повертатися до переговорів про вступ до ЄС. Водночас Рейк’явік продемонстрував зовсім іншу позицію, а явка на голосуванні стала однією з найвищих за останні роки.

Президент Фінляндії зробив гучну заяву про Україну: «Якщо вона програє — програємо й ми»

Александр Стубб заявив, що Україна зараз перебуває у найсильнішій позиції за час війни та назвав її ключовою гарантією безпеки Європи перед Росією.

Михайло Федоров став радником Міноборони Італії: навіщо Риму український досвід війни дронів

Колишній міністр оборони України консультуватиме Італію щодо дронів, ППО та переходу від експериментів до серійного виробництва.