Ситуація навколо державного реабілітаційного сектору знову опинилася у центрі гучного антикорупційного розслідування. На Київщині правоохоронці викрили схему можливого розкрадання бюджетних коштів, виділених на ремонт і модернізацію Всеукраїнського лікувально-реабілітаційного центру «Циблі» — закладу, де проходять відновлення ветерани війни. П’ятьом особам уже повідомлено про підозру.
Про це заявили в органах прокуратури та підтвердили у структурі Національна поліція України, зазначивши, що дії фігурантів розслідуються у межах кримінального провадження під процесуальним керівництвом Київської обласної прокуратури.
За даними слідства, у 2024 році було організовано схему, яка діяла під виглядом проведення будівельних і ремонтних робіт у реабілітаційному центрі. Йдеться про такі об’єкти, як встановлення огорожі, капітальний ремонт покрівлі лікувального корпусу, а також модернізацію теплових і водопровідних мереж. Формально — це мали бути роботи для покращення умов лікування та відновлення захисників. Фактично ж, за версією слідства, частина бюджетних коштів могла бути виведена через складну систему завищення вартості та фіктивних документів.
Слідчі встановили, що до схеми могли бути залучені посадові особи державних і приватних структур. Організатор механізму, за даними правоохоронців, координував дії учасників таким чином, щоб у офіційній документації з’являлися неправдиві відомості щодо обсягів виконаних робіт, вартості матеріалів, використання техніки та навіть кількості працівників. Це дозволяло штучно завищувати кошториси та створювати «надлишкові» витрати, які потім могли бути виведені через підконтрольні компанії.
Попередньо встановлено, що сума збитків для держави перевищує два мільйони гривень. Однак слідство не виключає, що в процесі подальшої перевірки цифри можуть бути уточнені, адже подібні схеми часто охоплюють ширший перелік контрактів і підрядів, ніж це видно на першому етапі розслідування.
Окрему увагу правоохоронці звернули на ще один аспект справи. За даними слідства, організатор схеми, який, за версією слідства, є директором державного підприємства, міг фіктивно працевлаштувати двох інших фігурантів. Це, ймовірно, робилося для отримання ними бронювання, що дозволяло уникати мобілізаційних процедур. Такий елемент додає справі додаткового виміру — від фінансових зловживань до можливого використання службового становища у воєнний час.
Серед підозрюваних — керівник державного підприємства, колишній очільник медичного закладу, директор приватного товариства, фізична особа-підприємець та колишній посадовець підприємства-підрядника. Усім їм інкримінують різні епізоди злочинної діяльності, включно із заволодінням чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, службовим підробленням та легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.
Окремо організатору схеми також інкримінують перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період. Це підкреслює, що слідство розглядає справу не лише як економічний злочин, а як потенційно ширший комплекс дій, що могли впливати на функціонування державних механізмів у критичний час.
Центр «Циблі» має особливе значення, адже саме тут проходять лікування та реабілітацію ветерани, які повертаються з фронту з важкими пораненнями та потребують довготривалого відновлення. Саме тому будь-які порушення у фінансуванні або ремонті таких об’єктів викликають особливо гостру суспільну реакцію. Мова йде не лише про гроші, а й про довіру до системи, яка має забезпечувати підтримку тим, хто найбільше цього потребує.
У прокуратурі наголошують, що схема була побудована на класичному механізмі завищення вартості робіт та маніпуляцій з документами. Такі методи, за словами слідчих, часто використовуються у сфері держзакупівель, особливо там, де складно оперативно перевірити фактичний обсяг виконаних робіт.
Розслідування триває, і правоохоронці не виключають появи нових фігурантів. Наразі встановлюються всі обставини, коло причетних осіб та кінцеві вигодонабувачі можливих незаконних операцій.
Паралельно ця справа вкотре піднімає питання контролю за використанням бюджетних коштів у соціально важливих проєктах, особливо тих, що стосуються обороноздатності, медицини та реабілітації. Адже будь-які зловживання у таких сферах мають не лише фінансовий, а й моральний вимір, впливаючи на суспільну довіру до державних інституцій.
Ситуація навколо «Циблів» стає черговим нагадуванням про те, що навіть у критично важливих для країни сферах необхідний постійний контроль, прозорість і невідворотність відповідальності. Інакше ризики повторення подібних схем залишаються надто високими, незалежно від масштабів фінансування чи суспільної значущості проєкту.