Школа під землею замість руїн: в Україні зводять 113 підземних освітніх фортець — коли діти повернуться за парти?

В Україні триває будівництво 113 підземних шкіл, які мають стати безпечним простором для навчання дітей у прифронтових регіонах. Понад половину об’єктів планують завершити вже до 1 вересня 2026 року, змінюючи освітню карту країни.



Освіта, що вчиться виживати: нова реальність української школи

Українська освіта за останні роки змінилася так, як не змінювалася десятиліттями. Школа перестала бути просто будівлею з класами й дзвінками — вона перетворилася на простір, який має гарантувати головне: безпеку дітей. Саме тому в країні активно розгортається проєкт будівництва 113 підземних шкіл, які вже зараз формують нову інфраструктурну реальність для цілих громад.

Ці освітні простори не є тимчасовим рішенням. Це довгострокова відповідь на виклики, у яких опинилася країна. Понад сотня таких закладів уже працюють, і це означає одне — підземна освіта перестала бути винятком і стає системою.

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий наголошує: діти, які залишаються у прифронтових регіонах, повинні мати доступ до навчання у безпечних умовах. Але за цим простим формулюванням стоїть складна інженерна, фінансова та організаційна робота.

Підземна школа як новий стандарт безпеки

Підземні школи — це не просто укриття з партами. Це повноцінні освітні комплекси, спроєктовані так, щоб у разі небезпеки навчальний процес не зупинявся. Вони розраховані в середньому на 500–1000 учнів одночасно, а при змінному графіку можуть приймати ще більше дітей.

Фактично йдеться про створення нової моделі школи, де архітектура підпорядкована безпеці, а не лише комфорту чи естетиці. У цих просторах продумується все — від вентиляції та освітлення до психологічного відчуття відкритості, яке так важливе для дітей.

Будівництво таких об’єктів перебуває на різних етапах готовності, але темпи залишаються стабільними: понад 60% запланованих шкіл мають бути завершені до 1 вересня 2026 року.

Ціна безпеки: мільйони гривень за шанс на стабільне навчання

Будівництво однієї середньої підземної школи коштує від 80 до 120 мільйонів гривень. Це значні кошти навіть у масштабах державного бюджету. Але уряд і освітнє керівництво наголошують: йдеться не просто про інфраструктуру, а про майбутнє людського капіталу країни.

Кожна така школа — це інвестиція в покоління, яке має отримати шанс навчатися, попри складні обставини. І хоча суми здаються величезними, альтернативи фактично немає: зруйновані або пошкоджені заклади освіти потребують заміни, а діти — стабільного освітнього процесу.

Освітня карта, яка змінюється прямо зараз

За оцінками Міністерства освіти і науки, підземні школи можуть забезпечити навчання для близько 100 тисяч дітей. Але ця цифра не є сталою — вона змінюється залежно від ситуації на місцях і переміщення населення.

Важливий момент полягає в тому, що навіть одна якісно побудована підземна школа може закрити освітні потреби невеликої громади. Це змінює сам підхід до планування освітньої мережі: тепер вона не лише про кількість шкіл, а про їхню стійкість і функціональність.

Однак виникають і логістичні виклики. Доставка учнів до таких закладів у прифронтових регіонах іноді ускладнена, що потребує додаткових рішень на рівні громад і держави.

Освіта під тиском руйнувань і відновлення

З початку повномасштабних подій освітня система зазнала серйозних втрат. Понад 400 закладів освіти були зруйновані, а понад 4000 — пошкоджені. Серед них також десятки університетських будівель.

Ці цифри не просто статистика — це втрачені класи, бібліотеки, лабораторії, дитячі голоси, які тимчасово зникли зі своїх звичних просторів. Саме тому підземні школи стають не лише відповіддю на виклик безпеки, а й символом відновлення безперервності освіти.

Держава, громади і спільна відповідальність

На будівництво укриттів і освітніх захисних просторів вже спрямовані мільярди гривень субвенцій. Це показує, що питання безпеки освіти стало одним із пріоритетів державної політики.

Водночас важливу роль відіграють і громади, які безпосередньо реалізують ці проєкти. Саме на місцях вирішується, якою буде конкретна школа — її структура, доступність, логістика та інтеграція в життя громади.

Майбутнє, яке вже будується під землею

Підземні школи — це парадокс нового часу. Вони з’являються під землею, але фактично будують майбутнє на поверхні. Це простір, де діти продовжують навчатися попри все, де освіта стає формою стійкості, а не лише процесом передачі знань.

І хоча ці проєкти дороговартісні й складні, вони поступово формують нову норму: освіта має бути доступною завжди — навіть тоді, коли обставини намагаються це заперечити.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Влада, Освіта, із заголовком: "Школа під землею замість руїн: в Україні зводять 113 підземних освітніх фортець — коли діти повернуться за парти?".

Матеріал підготував(-ла): Дмитро Вишневецький

Новину опубліковано: 03 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Ісландія сказала Євросоюзу «ні»: референдум розкрив несподіваний розкол у країні

Більшість ісландців не захотіла повертатися до переговорів про вступ до ЄС. Водночас Рейк’явік продемонстрував зовсім іншу позицію, а явка на голосуванні стала однією з найвищих за останні роки.

Китайські електромобілі здивували український ринок: які авто найменше втрачають у ціні

За три роки низка китайських електромобілів дешевшає приблизно на 23–27%, тоді як деякі американські та європейські моделі втрачають понад 40% вартості.

Трагедія в Одесі: чоловік застрелив батьків, поранив брата і наклав на себе руки

У квартирі багатоповерхівки в Київському районі Одеси сталася стрілянина. Загинули троє людей, ще одна особа отримала поранення та була госпіталізована.

Замок Дангвайр за зачиненими воротами: як одна з найвідоміших пам’яток Ірландії загрузла у суперечці про €5 мільйонів

Замок Дангвайр на березі затоки Голвей залишається закритим із 2023 року, хоча туристи й далі приїжджають тисячами. Місцева влада готова взяти пам’ятку, але вимагає близько €5 млн на її безпечне відновлення.

Росія знищує логістику продуктів в Україні: що означає оцінка про 90% складів і чи загрожує дефіцит

Міністр агрополітики оцінює втрати складської логістики ритейлу у близько 90%. Дефіциту їжі не прогнозують, але постачання вже змінюється.

Сонячні панелі на балконі: чи врятують вони квартиру під час блекаутів у Києві

Балконні панелі справді можуть давати електроенергію навіть узимку, але повністю замінити мережу не зможуть. Експерт пояснив, кому така система виправдана.

Європейські новини:

Ісландія сказала Євросоюзу «ні»: референдум розкрив несподіваний розкол у країні

Більшість ісландців не захотіла повертатися до переговорів про вступ до ЄС. Водночас Рейк’явік продемонстрував зовсім іншу позицію, а явка на голосуванні стала однією з найвищих за останні роки.

Президент Фінляндії зробив гучну заяву про Україну: «Якщо вона програє — програємо й ми»

Александр Стубб заявив, що Україна зараз перебуває у найсильнішій позиції за час війни та назвав її ключовою гарантією безпеки Європи перед Росією.

Михайло Федоров став радником Міноборони Італії: навіщо Риму український досвід війни дронів

Колишній міністр оборони України консультуватиме Італію щодо дронів, ППО та переходу від експериментів до серійного виробництва.