Школа під землею замість руїн: в Україні зводять 113 підземних освітніх фортець — коли діти повернуться за парти?

В Україні триває будівництво 113 підземних шкіл, які мають стати безпечним простором для навчання дітей у прифронтових регіонах. Понад половину об’єктів планують завершити вже до 1 вересня 2026 року, змінюючи освітню карту країни.



Освіта, що вчиться виживати: нова реальність української школи

Українська освіта за останні роки змінилася так, як не змінювалася десятиліттями. Школа перестала бути просто будівлею з класами й дзвінками — вона перетворилася на простір, який має гарантувати головне: безпеку дітей. Саме тому в країні активно розгортається проєкт будівництва 113 підземних шкіл, які вже зараз формують нову інфраструктурну реальність для цілих громад.

Ці освітні простори не є тимчасовим рішенням. Це довгострокова відповідь на виклики, у яких опинилася країна. Понад сотня таких закладів уже працюють, і це означає одне — підземна освіта перестала бути винятком і стає системою.

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий наголошує: діти, які залишаються у прифронтових регіонах, повинні мати доступ до навчання у безпечних умовах. Але за цим простим формулюванням стоїть складна інженерна, фінансова та організаційна робота.

Підземна школа як новий стандарт безпеки

Підземні школи — це не просто укриття з партами. Це повноцінні освітні комплекси, спроєктовані так, щоб у разі небезпеки навчальний процес не зупинявся. Вони розраховані в середньому на 500–1000 учнів одночасно, а при змінному графіку можуть приймати ще більше дітей.

Фактично йдеться про створення нової моделі школи, де архітектура підпорядкована безпеці, а не лише комфорту чи естетиці. У цих просторах продумується все — від вентиляції та освітлення до психологічного відчуття відкритості, яке так важливе для дітей.

Будівництво таких об’єктів перебуває на різних етапах готовності, але темпи залишаються стабільними: понад 60% запланованих шкіл мають бути завершені до 1 вересня 2026 року.

Ціна безпеки: мільйони гривень за шанс на стабільне навчання

Будівництво однієї середньої підземної школи коштує від 80 до 120 мільйонів гривень. Це значні кошти навіть у масштабах державного бюджету. Але уряд і освітнє керівництво наголошують: йдеться не просто про інфраструктуру, а про майбутнє людського капіталу країни.

Кожна така школа — це інвестиція в покоління, яке має отримати шанс навчатися, попри складні обставини. І хоча суми здаються величезними, альтернативи фактично немає: зруйновані або пошкоджені заклади освіти потребують заміни, а діти — стабільного освітнього процесу.

Освітня карта, яка змінюється прямо зараз

За оцінками Міністерства освіти і науки, підземні школи можуть забезпечити навчання для близько 100 тисяч дітей. Але ця цифра не є сталою — вона змінюється залежно від ситуації на місцях і переміщення населення.

Важливий момент полягає в тому, що навіть одна якісно побудована підземна школа може закрити освітні потреби невеликої громади. Це змінює сам підхід до планування освітньої мережі: тепер вона не лише про кількість шкіл, а про їхню стійкість і функціональність.

Однак виникають і логістичні виклики. Доставка учнів до таких закладів у прифронтових регіонах іноді ускладнена, що потребує додаткових рішень на рівні громад і держави.

Освіта під тиском руйнувань і відновлення

З початку повномасштабних подій освітня система зазнала серйозних втрат. Понад 400 закладів освіти були зруйновані, а понад 4000 — пошкоджені. Серед них також десятки університетських будівель.

Ці цифри не просто статистика — це втрачені класи, бібліотеки, лабораторії, дитячі голоси, які тимчасово зникли зі своїх звичних просторів. Саме тому підземні школи стають не лише відповіддю на виклик безпеки, а й символом відновлення безперервності освіти.

Держава, громади і спільна відповідальність

На будівництво укриттів і освітніх захисних просторів вже спрямовані мільярди гривень субвенцій. Це показує, що питання безпеки освіти стало одним із пріоритетів державної політики.

Водночас важливу роль відіграють і громади, які безпосередньо реалізують ці проєкти. Саме на місцях вирішується, якою буде конкретна школа — її структура, доступність, логістика та інтеграція в життя громади.

Майбутнє, яке вже будується під землею

Підземні школи — це парадокс нового часу. Вони з’являються під землею, але фактично будують майбутнє на поверхні. Це простір, де діти продовжують навчатися попри все, де освіта стає формою стійкості, а не лише процесом передачі знань.

І хоча ці проєкти дороговартісні й складні, вони поступово формують нову норму: освіта має бути доступною завжди — навіть тоді, коли обставини намагаються це заперечити.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Влада, Освіта, із заголовком: "Школа під землею замість руїн: в Україні зводять 113 підземних освітніх фортець — коли діти повернуться за парти?".

Матеріал підготував(-ла): Дмитро Вишневецький

Новину опубліковано: 03 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Чому Химки й Горпини повертаються в моду: як старовинні українські імена знову підкорюють батьків

Колись звичні для кожної української родини імена Химка, Текля, Горпина, Одарка чи Явдоха сьогодні звучать майже екзотично. Але саме вони знову повертаються в моду, відкриваючи глибоку історію мови, традицій та змін у суспільстві.

26 смертей поза боєм і звинувачення у побиттях: що відбувається у «Скелі» — резонансне розслідування журналістів

Журналісти повідомляють про десятки небойових смертей у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» та свідчення насильства під час підготовки. У підрозділі заявляють про відсутність системних порушень, однак перевірки тривають.

Польща несподівано заблокувала вантажівки «Укрпошти»: компанії довелося терміново змінювати маршрути в обхід ЄС

Уже два місяці автомобілі «Укрпошти» стикаються з проблемами на польському кордоні. Польська митниця почала затримувати вантажівки з посилками, через що національному поштовому оператору довелося повністю перебудувати логістику та шукати нові шляхи доставки через інші країни Європи.

Відтепер без SMS гроші не внесете: в Україні кардинально змінюють правила поповнення карток через термінали

Уже з 26 червня 2026 року кожен, хто захоче поповнити банківську картку через термінал, зіткнеться з новою вимогою — підтвердженням операції через номер телефону. Нацбанк запроваджує жорсткіші правила контролю за готівковими платежами, а анонімні перекази фактично залишаються у минулому.

Скандал на Київщині: підозри у розкраданні коштів на реабілітаційному центрі для ветеранів — викрито масштабну схему

Правоохоронці повідомили про підозру п’ятьом особам, які, за даними слідства, могли організувати схему привласнення бюджетних коштів під час ремонту реабілітаційного центру «Циблі», де відновлюються ветерани війни, завдавши державі значних збитків і використовуючи фіктивні документи та підставні

Почаївську лавру перевірять на можливі зв’язки з Росією

Державна служба з етнополітики та свободи совісті розпочинає перевірку Почаївська Свято-Успенська лавра на предмет можливих зв’язків із іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена в Україні

Європейські новини:

Італія шокувала союзників: відмова від допомоги Україні через PURL і дивні пояснення, які викликають дедалі більше питань у Європі

Поки інші країни НАТО та партнери України нарощують фінансування оборонних закупівель у США через механізм PURL, Італія продовжує утримуватися від участі, посилаючись на суперечливі аргументи, що вже викликають дискусії серед аналітиків і дипломатів щодо справжніх причин такої позиції Риму.

Угорщина знову блокує шлях України до ЄС: Будапешт зірвав важливий крок для Києва та Кишинева

Угорщина виступила проти ключового процедурного рішення, необхідного для просування переговорів щодо вступу України та Молдови до Євросоюзу. Через позицію Будапешта плани Києва щодо прискореної євроінтеграції опинилися під загрозою.

Скандал із грошима «Ощадбанку» може коштувати посади генпрокурору Угорщини: Мадяр зробив гучну заяву

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що генеральний прокурор країни, який обіймає посаду ще з часів уряду Віктора Орбана, незабаром може залишити свій пост. Політик прямо натякнув, що відставка може бути пов'язана зі скандальною справою про затримання інкасаторів українського «Ощадбанку»