Масовані ракетні удари Росії по логістичних центрах, складах і розподільчих комплексах найбільших українських торговельних мереж можуть мати наслідки, які відчує практично кожен українець. Попри те, що полиці магазинів залишаються заповненими, а масштабного дефіциту товарів наразі не прогнозують, руйнування логістичної інфраструктури неминуче збільшують витрати бізнесу. Згодом ці втрати можуть відобразитися на вартості продуктів харчування та інших товарів.
Лише в ніч на 5 серпня Росія здійснила один із наймасштабніших ударів по Києву та Київській області, застосувавши майже три десятки балістичних ракет і значну кількість реактивних безпілотників. Унаслідок атаки було пошкоджено та зруйновано низку логістичних об'єктів, що належать відомим торговельним мережам і великим компаніям. Подібні удари спрямовані не лише на знищення інфраструктури, а й на створення додаткового економічного тиску на країну.
Економіст Олег Пендзин вважає, що головним наслідком таких атак стануть фінансові втрати бізнесу. Компанії змушені витрачати кошти на відновлення складів, придбання нового обладнання, будівництво альтернативних логістичних маршрутів та забезпечення безперервної роботи. У довгостроковій перспективі ці витрати можуть бути частково закладені у кінцеву вартість товарів.
Водночас різкого стрибка цін одразу після атак українці можуть не побачити. За словами експерта, нині ситуацію стримує висока конкуренція між торговельними мережами. На ринку працює достатньо багато великих ритейлерів, які змушені конкурувати між собою за покупця, тому не можуть одночасно суттєво підвищити ціни.
Проте така ситуація не означає, що економічні наслідки не проявляться пізніше. Пендзин переконаний: рано чи пізно бізнес почне компенсувати збитки через поступове підвищення вартості продукції. Найбільш відчутними ці процеси можуть стати вже восени та ближче до зимового періоду, коли сезонне подорожчання товарів збігатиметься з наслідками пошкодження логістичної інфраструктури та можливими новими атаками на енергетичний сектор.
Експерт звертає увагу, що ціни на продукти харчування зростатимуть навіть без урахування ударів по складах. На продовольчий ринок одночасно впливає кілька факторів. Насамперед дорожчає саме виробництво сільськогосподарської продукції. Вартість обробітку землі, пального, добрив, логістики та інших виробничих процесів суттєво збільшилася.
Крім того, серйозний вплив має обмеження експорту українського зерна через порти Чорного моря. Через складнощі з реалізацією врожаю аграрні підприємства зазнають значних фінансових втрат. Частину цих витрат виробники також змушені враховувати у майбутній вартості своєї продукції.
Саме тому експерт наголошує, що удари по логістичних центрах є лише одним із чинників майбутнього прискорення інфляції. Загалом економісти вже очікують підвищення темпів зростання цін у третьому та четвертому кварталах року, коли одночасно почнуть діяти сезонні фактори, логістичні проблеми та загальні витрати бізнесу.
Попри це, приводів говорити про масштабний дефіцит товарів наразі немає. Пендзин пояснює, що в умовах ринкової економіки нестача продукції зазвичай компенсується зростанням цін. Якщо певного товару стає менше, його вартість автоматично збільшується, що скорочує попит і вирівнює співвідношення між пропозицією та споживанням.
Фактично це означає, що більшість товарів залишатиметься доступною, однак окремі категорії покупців можуть відмовлятися від придбання дорожчої продукції через зниження купівельної спроможності. Саме тому ринок самостійно підтримує баланс між наявністю товарів і попитом.
Не очікує економіст і масових скорочень працівників логістичних центрів чи торговельних мереж. Великі українські компанії продовжують працювати, відновлюють пошкоджені об'єкти та перебудовують логістичні ланцюги. Навіть у випадку втрати окремих складів діяльність підприємств не припиняється, а персонал, найімовірніше, буде переведений на інші об'єкти.
Окремим питанням залишається адаптація бізнесу до нових загроз. Пендзин нагадує досвід перших місяців повномасштабної війни, коли після масованих ударів по великих нафтобазах Україна змогла швидко змінити систему зберігання пального. Замість концентрації великих запасів у кількох місцях було створено значно більш розгалужену систему постачання, що суттєво знизило ризики втрати всіх резервів одночасно.
На думку експерта, аналогічний підхід дедалі активніше застосовуватиметься і в логістичній сфері. Великі складські комплекси поступово замінюватимуть мережею менших логістичних центрів, розташованих у різних регіонах країни. Така децентралізація зробить систему постачання більш стійкою до ракетних ударів і дозволить швидше відновлювати доставку товарів навіть після атак.
Водночас економіст наголошує, що державна підтримка бізнесу залишається надзвичайно важливою. Насамперед це стосується аграрного сектору, який потребує доступного кредитування, пільгових програм фінансування та державних дотацій. Саме сільське господарство залишається основою продовольчої безпеки країни, а його стабільна робота безпосередньо впливає на ціни в магазинах.
Загалом експерти сходяться на думці, що найближчими місяцями українська економіка продовжить адаптуватися до нових викликів. Бізнес змінюватиме логістичні маршрути, будуватиме резервні склади та інвестуватиме у захист інфраструктури. Проте повністю уникнути економічних наслідків від систематичних ударів по логістиці навряд чи вдасться. З часом вони можуть відобразитися на цінниках у магазинах, а додатковий інфляційний тиск відчують практично всі українські споживачі.
