Виші без вишколу: Рада змінює підхід до оборонної підготовки студентів

Новий курс «Основи національного спротиву» замінить базову військову підготовку, зосередившись на практичних навичках безпеки, домедичній допомозі та діях у кризах



Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроєкт №13347, який змінює підхід до підготовки молоді в умовах війни. Йдеться про впровадження дисципліни «Основи національного спротиву» у закладах вищої освіти та фахових коледжах.

За рішення проголосували 263 народні депутати, що свідчить про достатньо широку політичну підтримку ініціативи. Закон має замінити концепцію базової військової підготовки, яка раніше викликала дискусії серед студентів, освітян і правозахисників.

Ключова відмінність нового підходу — відсутність обов’язкової військової складової. Студенти не складатимуть військову присягу, не проходитимуть медогляд і не отримуватимуть статус військовозобов’язаних, що принципово змінює характер навчання.

Як оцінила газета «Дейком», така модель є спробою знайти баланс між потребами національної безпеки та автономією освітнього процесу, зменшуючи напругу довкола примусової мілітаризації студентства.

У Міністерстві освіти і науки наголошують: нова дисципліна орієнтована передусім на практичні знання. Йдеться про домедичну допомогу, поведінку в кризових ситуаціях, цивільну безпеку та навички виживання в умовах війни.

Фактично формується новий тип освітнього компоненту — не військова підготовка, а громадянська стійкість. У центрі — безпекові компетенції, які можуть бути застосовані як у тилу, так і в зоні потенційних загроз.

Важливим елементом є інклюзивність. Студенти навчатимуться разом незалежно від статі, а також передбачені окремі освітні траєкторії для людей з особливими потребами або релігійними обмеженнями щодо використання зброї.

Це рішення також відповідає європейським підходам до освіти в умовах криз. У багатьох країнах акцент робиться саме на цивільній обороні, психологічній готовності та базових навичках реагування, а не на класичному військовому вишколі.

Водночас закон скасовує обов’язкову базову військову підготовку (БЗВП), яка мала стартувати з 1 вересня 2026 року. Вона передбачала навчання поводженню зі зброєю, тактиці бою та присвоєння військової спеціальності.

Попередня модель викликала критику через ризики примусовості. Зокрема, студентів-чоловіків у разі відмови могли відраховувати, що породжувало дискусії про порушення прав на освіту та добровільність військової служби.

Заміна БЗВП на «Основи національного спротиву» виглядає як політичний компроміс. З одного боку, держава зберігає курс на підготовку населення до викликів війни, з іншого — зменшує тиск на студентське середовище.

Однак експерти звертають увагу на потенційні ризики. Без належного фінансування та методичної бази новий курс може залишитися формальністю, що не забезпечить реального рівня підготовки молоді.

Освітяни також наголошують на важливості підготовки викладачів. Адже викладання таких дисциплін потребує не лише теоретичних знань, а й практичного досвіду, зокрема у сфері медицини та кризового реагування.

Очікується, що після підписання закону президентом Міністерство освіти спільно з Міноборони розробить типову програму. Вона має визначити стандарти викладання, обсяг годин та ключові компетенції студентів.

У ширшому контексті це рішення вписується у трансформацію системи освіти України під час війни. Вона дедалі більше орієнтується на практичність, адаптивність та підготовку до реальних загроз.

Разом із тим постає стратегічне питання: чи достатньо цивільної підготовки для країни, що перебуває у стані тривалої війни? Відповідь на нього залежатиме від ефективності реалізації нової дисципліни.

У перспективі «Основи національного спротиву» можуть стати елементом ширшої системи національної стійкості, де освіта, безпека та громадянська відповідальність інтегруються в єдину модель захисту держави.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Влада, Освіта, із заголовком: "Виші без вишколу: Рада змінює підхід до оборонної підготовки студентів".

Матеріал підготував(-ла): Дмитро Вишневецький

Новину опубліковано: 27 березня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Китайські електромобілі здивували український ринок: які авто найменше втрачають у ціні

За три роки низка китайських електромобілів дешевшає приблизно на 23–27%, тоді як деякі американські та європейські моделі втрачають понад 40% вартості.

Трагедія в Одесі: чоловік застрелив батьків, поранив брата і наклав на себе руки

У квартирі багатоповерхівки в Київському районі Одеси сталася стрілянина. Загинули троє людей, ще одна особа отримала поранення та була госпіталізована.

Замок Дангвайр за зачиненими воротами: як одна з найвідоміших пам’яток Ірландії загрузла у суперечці про €5 мільйонів

Замок Дангвайр на березі затоки Голвей залишається закритим із 2023 року, хоча туристи й далі приїжджають тисячами. Місцева влада готова взяти пам’ятку, але вимагає близько €5 млн на її безпечне відновлення.

Росія знищує логістику продуктів в Україні: що означає оцінка про 90% складів і чи загрожує дефіцит

Міністр агрополітики оцінює втрати складської логістики ритейлу у близько 90%. Дефіциту їжі не прогнозують, але постачання вже змінюється.

Сонячні панелі на балконі: чи врятують вони квартиру під час блекаутів у Києві

Балконні панелі справді можуть давати електроенергію навіть узимку, але повністю замінити мережу не зможуть. Експерт пояснив, кому така система виправдана.

Комендантська година може змінитися: влада готує нові правила через тактику атак РФ

Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив про перегляд комендантської години та доступу до інформації про повітряні загрози. Рішення мають врахувати нову тактику ударів по містах.

Європейські новини:

Президент Фінляндії зробив гучну заяву про Україну: «Якщо вона програє — програємо й ми»

Александр Стубб заявив, що Україна зараз перебуває у найсильнішій позиції за час війни та назвав її ключовою гарантією безпеки Європи перед Росією.

Михайло Федоров став радником Міноборони Італії: навіщо Риму український досвід війни дронів

Колишній міністр оборони України консультуватиме Італію щодо дронів, ППО та переходу від експериментів до серійного виробництва.

Швеція повертає собі Archer: чому гаубицю хвалять і за що її критикували в Україні

Шведська армія отримала перші Archer 8×8 із нової партії. Системи мають посилити оборону Готланду, але досвід України показав і слабкі місця цієї артилерії.