Вогонь у тилу: як екосистемні пожежі спалюють українські гектари

Майже 2250 гектарів землі вже знищено пожежами в екосистемах. Для України це не лише сезонна проблема, а ще один фронт виснаження країни під час війни.



Україна входить у літо з новою хвилею екосистемних пожеж. Вогонь охоплює ліси, поля, торфовища й заплави річок у десятках областей, залишаючи після себе випалену землю, задимлені населені пункти та дедалі вищі ризики для людей. За кілька днів пожежі знищили майже 2250 гектарів територій — площу, співставну з невеликим українським містом.

За сухими цифрами стоїть масштабна деградація природного середовища. Йдеться не лише про втрату рослинності. Разом із вогнем зникають верхні шари ґрунту, гинуть тварини, руйнуються природні бар’єри, які стримують посуху та ерозію. У багатьох випадках екосистеми, пошкоджені полум’ям, відновлюватимуться роками.

Найскладніша ситуація склалася на півночі країни. Житомирська область втратила понад 842 гектари територій, Чернігівська — понад 503 гектари. Значні займання також зафіксовані на Київщині, Рівненщині та Закарпатті. За попереднім аналізом «Дейком», географія пожеж показує небезпечне поєднання трьох факторів: тривалої спеки, виснажених війною лісових масивів та людської недбалості.

Війна змінила характер екологічної небезпеки в Україні. Частина пожеж виникає після обстрілів і падіння уламків, але значну кількість займань спричиняє звичне для багатьох спалювання сухостою. У мирний час це вже було серйозною проблемою для українських регіонів, однак тепер наслідки стали значно масштабнішими. Ослаблені екосистеми гірше витримують високі температури, а рятувальні служби працюють в умовах постійного перевантаження.

Особливо небезпечними залишаються торф’яні пожежі. Вони можуть тліти під землею тижнями, поширюючи токсичний дим на великі відстані. Для мешканців прилеглих районів це означає погіршення якості повітря, ризики для дихальної системи та додаткове навантаження на медичну інфраструктуру. У періоди спеки навіть локальні займання швидко перетворюються на великі осередки вогню.

Символом цієї загрози знову стала Чорнобильська зона. У зоні відчуження триває ліквідація масштабної лісової пожежі площею близько 1200 гектарів. Саме такі території залишаються найбільш вразливими: густі ліси, складний доступ і великі площі сухої рослинності створюють умови для швидкого поширення полум’я. Навіть за відсутності критичного радіаційного ризику сама поява вогню в Чорнобильському регіоні щоразу викликає суспільну тривогу та нагадує про крихкість цієї території.

Показово, що серед областей із найбільшими втратами переважають регіони з великими лісовими масивами та болотистими зонами. Це свідчить про системну проблему догляду за природними територіями в умовах війни. Частина лісів замінована, доступ до окремих ділянок обмежений, а профілактичні роботи проводяться нерегулярно. Через це навіть невелике займання може перерости у масштабну пожежу.

Окремий виклик — людський фактор. Щороку рятувальники повторюють одне й те саме попередження: спалювання сухої трави не є «очищенням» території. Це пряме знищення екосистем. Вогонь руйнує мікрофлору ґрунтів, знищує комах і дрібних тварин, провокує втрату родючості. Але навіть після років інформаційних кампаній практика підпалів залишається поширеною, особливо в сільській місцевості.

Для України екологічні втрати дедалі тісніше переплітаються з економічними. Випалені території потребують відновлення, лісові господарства зазнають збитків, а місцеві громади отримують додаткові витрати на ліквідацію наслідків. На тлі воєнного виснаження це формує ще один довгостроковий тягар для держави.

Нинішня хвиля пожеж показує й іншу тенденцію: кліматичні зміни вже перестали бути абстрактною темою для України. Тривалі періоди спеки, дефіцит опадів і пересушені ґрунти створюють середовище, у якому будь-яка іскра стає потенційною катастрофою. Якщо раніше великі екосистемні пожежі сприймалися як виняток, тепер вони дедалі більше стають новою сезонною нормою.

Україна сьогодні змушена одночасно боротися за території, інфраструктуру й власне природне середовище. І поки фронт утримують військові, тил дедалі частіше опиняється у вогні — не лише через війну, а й через хронічну недбалість, яка в умовах кліматичної та воєнної кризи перетворюється на окрему загрозу національного масштабу.


Ця новина була опублікована у розділі: Екологія, Суспільство, Влада, із заголовком: "Вогонь у тилу: як екосистемні пожежі спалюють українські гектари".

Матеріал підготував(-ла): Антон Коновалець

Новину опубліковано: 13 травня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Китайські електромобілі здивували український ринок: які авто найменше втрачають у ціні

За три роки низка китайських електромобілів дешевшає приблизно на 23–27%, тоді як деякі американські та європейські моделі втрачають понад 40% вартості.

Трагедія в Одесі: чоловік застрелив батьків, поранив брата і наклав на себе руки

У квартирі багатоповерхівки в Київському районі Одеси сталася стрілянина. Загинули троє людей, ще одна особа отримала поранення та була госпіталізована.

Замок Дангвайр за зачиненими воротами: як одна з найвідоміших пам’яток Ірландії загрузла у суперечці про €5 мільйонів

Замок Дангвайр на березі затоки Голвей залишається закритим із 2023 року, хоча туристи й далі приїжджають тисячами. Місцева влада готова взяти пам’ятку, але вимагає близько €5 млн на її безпечне відновлення.

Росія знищує логістику продуктів в Україні: що означає оцінка про 90% складів і чи загрожує дефіцит

Міністр агрополітики оцінює втрати складської логістики ритейлу у близько 90%. Дефіциту їжі не прогнозують, але постачання вже змінюється.

Сонячні панелі на балконі: чи врятують вони квартиру під час блекаутів у Києві

Балконні панелі справді можуть давати електроенергію навіть узимку, але повністю замінити мережу не зможуть. Експерт пояснив, кому така система виправдана.

Комендантська година може змінитися: влада готує нові правила через тактику атак РФ

Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив про перегляд комендантської години та доступу до інформації про повітряні загрози. Рішення мають врахувати нову тактику ударів по містах.

Європейські новини:

Президент Фінляндії зробив гучну заяву про Україну: «Якщо вона програє — програємо й ми»

Александр Стубб заявив, що Україна зараз перебуває у найсильнішій позиції за час війни та назвав її ключовою гарантією безпеки Європи перед Росією.

Михайло Федоров став радником Міноборони Італії: навіщо Риму український досвід війни дронів

Колишній міністр оборони України консультуватиме Італію щодо дронів, ППО та переходу від експериментів до серійного виробництва.

Швеція повертає собі Archer: чому гаубицю хвалять і за що її критикували в Україні

Шведська армія отримала перші Archer 8×8 із нової партії. Системи мають посилити оборону Готланду, але досвід України показав і слабкі місця цієї артилерії.